Так що ж це таке – віндсерфінг?

share on:

У наш час з кожним роком з’являється більше видів активного відпочинку та спорту, а також розвиваються класичні дисципліни, такі як віндсерфінг.

Віндсерфінг – це різновид вітрильного спорту. В його основі лежить майстерність керування на водній поверхні легкою дошкою невеликого розміру із встановленим на ній вітрилом. Спортивний прилад складається з легкої дошки обтічної форми, щогли, вітрила та системи керування вітрилом – гіком. Рух на вітрильній дошці можливий при будь-якій силі вітру. Досвідчені спортсмени володіють технікою руху на хвилях, а також вміють виконувати стрибки різної складності.

Винахідником вітрильної дошки визнано британця Пітера Чілверса, який у 1958 році у віці 12 років створив прототип сучасного віндсерфу.

У 1970-х та 1980-х роках віндсерфінг мав розподіл за дивізіонами. У той час всі дошки були достатньо великі і, як правило, зі швертом (daggerboard). Дошки з пласким днищем відносились до I дивізіону (Windsurfer, Windglider). Дошки з водовиміщуючим корпусом, як у човнах або яхтах, – до II дивізіону (Lechner). Нарешті, дошки-тандеми з двома та більше вітрилами відносились до III дивізіону. Короткі дошки без шверту позначались як просто «дошки для задоволення» (Funboard). Сьогодні класифікація дощок суттєво змінилась і наразі розподіл ведеться за типами.

Олімпійський клас – монотип, прийнятий олімпійським комітетом для участі в олімпійських іграх. Першим олімпійським класом був «Віндгляйдер Остермана» (Windglider), за ним – «Лехнер» (Lechner), потім «Містраль» (Mistral One design). Сьогодні це – RS:X: універсальна дошка зі швертом та великою кількістю налаштувань. Під час перегонів спортсмен рухає щоглу по погону на дошці, налаштовує вітрило по гіку та щоглі, регулює нахил шверту. Олімпійська дошка розрахована на перегони за будь-яких умов та підходить як для водовиміщуючого режиму, так і для глісуючого. В олімпійських перегонах дозволено та широко застосовується «пампинг» (гребки вітрилом).

Формула (Formula Windsurfing) – широкі дошки (близько 1 метра), об’ємом в основному від 130 літрів та більше. Призначені для використання в широкому діапазоні швидкості вітру (від 3–4 до 15–17 м/с) у поєднанні з великими вітрилами (до 12,5 м²). Довгий плавник (65–70 см) дозволяє йти доволі круто до вітру. З безшвертових дощок «Формула» йде проти вітру краще всіх.

Вейв (Wave) – дошки для катання похвилях. Відрізняються маленьким розміром (довжина – 230–260 см, ширина – 50–60 см) та об’ємом (65–90 літрів). Пристосовані для виконання стрибків з хвилі та специфічних поворотів на хвилі, багато з яких запозичені з класичного серфінгу.

Фрістайл (Freestyle) – дошки для трюків. Ширші за вейв, ці дошки пристосовані для виконання на гладкій воді таких акробатичних трюків, як «вулкан» (vulcan), «спок» (spock), «флака» (flaka) та інших елементів, що поєднують у собі, як правило, стрибок, обертання, сальто та їхні різні комбінації.

Слалом (Slalom) – дошки для перегонів під вітер. Полегшені дошки, пристосовані для досягнення максимальної швидкості на повних курсах.

Швидкісні (Speed) – дошки, призначені для встановлення рекордів швидкості. Вони, як правило, вузькі та довгі. Останній з них встановив француз Антуан Альбо 2 листопада 2015 року з вітрилом Neil Pryde – 99,75 км/год. (27,71 м/с). При цьому швидкість вітру становила близько 20 м/с.

Дошки для вільного катання (Freeride) – універсальні дошки для любителів. Найбільш розповсюджений вид дощок, розрахований на середній рівень підготовки. Залежно від досвіду та ваги спортсмена відрізняються літражем – від 100 до 170 літрів. Можуть мати шверт.

Дошки для початківців (Beginners, Rookie) – дошки великого об’єму (до 240 літрів), оснащені швертом.

Дитячі дошки (Kids) – дошки для дітей. Легкі дошки з легким рангоутом, розраховані на невисокий зріст та малу вагу спортсмена.

Джим Дрейк

Джим Дрейк став одним з перших засновників віндсерфінгу, вигадавши, виготовивши та випробувавши перший віндсерф у далекому 1967 році. Він також був одним з перших, хто використав у 1960 році комп’ютер для конструювання літаків, зокрема X-15, що побив рекорд швидкості для пілотованих та безпілотних літаків, все ще не побитий сьогодні, 51 рік потому.

Такі конструкції тандему Расмуссен-Дрейк, як наприклад, революційна за концепцію дошка Starboard для віндсерфінгу GO, а також віндсерф-дошки Formula та Start, завдяки своїм радикальним формам та видатним характеристикам, серйозно вплинули на світовий ринок.

Вітрило

Не можна оминути таку важливу частину обладнання, як вітрило, або «верхівка вітрильної дошки», тож приділимо йому належну увагу.

Вітрило та його компоненти називаються на сленгу «верхівкою» та продаються деякими виробниками у вигляді набору. Як правило, ці набори недорогі та призначені для серферів початкового рівня. Сьогодні всі виробники, наприклад Neil Pryde та North Sails (з 2019 року бренд називається Duotone), випускають різноманітні за призначенням та ціною вітрила.

Якщо ви хочете придбати високоякісний комплект «верхівки» вітрильного наряддя для віндсерфінгу, вам доведеться купляти його окремо по деталях.

Що входить у поняття «вітрило для віндсерфінгу»?

Вітрило складається з полотна вітрила, щогли, гіка, подовжувача та старт-шкоту.

Вітрило працює за рахунок свого профілю при налаштуванні його на щоглі. Профіль розробляється виробником відповідно до тих умов, за яких його використовуватиме серфер: фрірайд, фрірейс, фрістайл та вейв.

Профіль задається кроєм вітрила, щоглою, латами та регулюється відтяжками галсового та шкотового кутів. Лати, що проходять крізь полотно вітрила, фіксують його профіль, що робить вітрило жорстким та надає йому відповідну форму. Щогла, на яку встановлено вітрило, динамічно відпрацьовує пориви вітру, змінюючи профіль вітрила.

Вирізняють декілька видів верхівок.

Для початківців або для відпочинку на воді краще не складне у налаштуванні вітрило, яке легко підіймається з води за стартшкот. Зазвичай, це вітрило розміром до 5,5–6 м². Якщо купляти вітрило для сім’ї, краще, щоб щогла мала у складі мінімум 60% карбону. Це надасть членам родини можливість займатись віндсерфінгом разом.

Якщо є прагнення розвиватись у віндсерфінгу надалі, слід визначитись з улюбленою дисципліною.

Вітрила для фрірайду: від 3 до 9 м². Кількість лат на таких вітрилах зазвичай 5–6, що робить їх легшими та підвищує маневреність. У бюджетних вітрилах їхня кількість становить 4–5. Лати розділяють вітрило на «вікна». У «вікнах» на вітрилі можуть бути різні посилюючі вставки, що перешкоджають розриву полотна, та додаткові лати по задній кромці для протидії явищу flip-flop (тремтінню задньої кромки вітрила при сильному вітрі). Замки з регулюванням для лат із захистом від тертя та піску, ПВХ-кант (по нижній шкаторині) встановлено для захисту від тертя по палубі дошки. М’який захист по кишені щогли в її основі перешкоджає ударам вітрила по дошці. На галсовому куті зазвичай встановлено ролик для регулювання вітрила по щоглі або в бюджетних варіантах – люверс. На шкотовому куті є один або декілька люверсів для регулювання вітрила по шкотовому куту.

Фрірейс: ці вітрила призначені для фанатів швидкості та любителів «трамваїти» (ганятись по прямій), яким необхідна дуже велика тяга вітрила. Розмірами від 7 до 12,5 м², вони дозволяють відчувати себе міні-яхтою та починають глісувати вже при швидкості вітру від 5 м/с.

Вейв/фрістайл: вітрила невеликого розміру (3–6 м²), які призначені для використання у штормових умовах, катання по хвилях при сильному вітрі. Вони добре армовані та посилені. Такі вітрила більш пласкі, спроектовані таким чином, щоб скидати надлишки потужності вітру та дуже маневрені, що дозволяє виконувати елементи фрістайлу на воді та у повітрі.

Вітрила краще налаштовувати на траві. Намагайтесь не налаштовувати вітрило на піску, адже він дряпає плівку, протирає шви, потрапляє під кишеню щогли та псує її. Також варто не залишати вітрило на сонці. Після повернення на берег варто зберігати вітрило в сутінку або накрите захисною тканиною.

Starboard

Зараз існує декілька компаній, що виготовляють екіпірування для віндсерфінгу. З них варто виділити компанію Starboard.

Її заснував у 1994 році Свен Расмуссен (Svein Rasmussen), відомий гонщик, який почав займатись віндсерфінгом у 1978 році. У 1983 році він виграв чемпіонат світу, був претендентом на золото Олімпіади 1984 р. та 10 років брав участь у турнірах PWA. Він також став першим, хто виграв всі дисципліни на чемпіонаті світу IFCA для серійних дощок у 1991 році.

У 1994/1995 роках у кооперації з Жаном Луї Кольма (Jean Louis Colmas) з Нової Каледонії Starboard розробила унікальну технологію Wood, що дозволило їй випускати суттєво легші та міцніші дошки, ніж в інших виробників.

Однією з перших плідних ідей фірми стала реалізація концепції випуску дружніх до користувача широких скорочених дощок, що дало підставу вважати Starboard компанією, що задає інноваційні тенденції серед виробників.

«Світ віндсерфінгу став би куди менш цікавим та куди складнішим без такої людини, як Свен Расмуссен, засновника Starboard», – написав American Windsurfer Magazine у лютому 2000 року.

Філософія Starboard дуже проста: зробити віндсерфінг доступним, допомагаючи все більшій кількості людей вподобати цей спорт незалежно від рівня катання.

Starboard приділила багато уваги концепції «Формула», і сьогодні віндсерфінг змінюється в бік появи швидких і простих у керуванні дощок.

Starboard Formula, яку сконструювали Джим Дрейк, Т’єсда Ю (Tiesda You) та Свен Расмуссен, за останні роки виграла більше титулів, ніж будь-яка інша дошка, зібравши при першій своїй появі перші 6 місць на чемпіонаті світу 2000 року.

Окрім того, Starboard представила серію дощок для віндсерфінгу Diva – перші дошки, створені спеціально для жінок. Дошка PLAY, продемонстрована у 2001 році, стала першим фанбордом спеціально для підлітків, а зараз проект Startsurfer відкриває шлях у віндсерфінг для маленьких дітей.

Спеціаліст по гідродинаміці Т’єсда Ю з Франції відповідає в Starboard за дослідницькі програми. Його перший масштабний проект – дошка для віндсерфінгу Hypersonic, названа низкою видань «дошкою року». У 2003 році вона стала найбільш продаваною дошкою в світі.

«Starboard – компанія, що несе новий погляд на віндсерфінг своїми інноваційними концепціями», – пише спеціалізований журнал про віндсерфінг Windsurf Magazine, UK.

На березі мальовничого озера Тако в Таїланді 35 людей 9 різних національностей працюють разом, розвиваючи Starboard та світовий віндсерфінг. Постачальники Starboard – це ще 700 робочих місць. Центр розробок компанії розташований поряд з головним офісом, і тільки один крок відділяє початкову ідею від прототипу. Майстерня тестового центру Naklua Bay, розташованого всього в годині їзди від південної частини Бангкока, дозволяє на місці проводити необхідні доопрацювання перспективних тестових дощок. Дошки, призначені для сильного вітру, тестуються в мінливих умовах узбережжя західної Австралії. Команда серферів на Мауї дає остаточне «добро» після тестування дощок на Гавайях.

Мета компанії Starboard – «робити вчора те, що потрібно завтра».

Starboard прагне створити систему, яка забезпечить зростання кількості людей, які займаються віндсерфінгом, щоб все разом працювало на кінцевого користувача: преса, магазини, дистриб’ютори та постачальники, командні гонщики, клуби, станції віндсерфінгу та місця відпочинку.

Компанія Starboard обрала для себе лозунг: «Зробити віндсерфінг максимально доступним для якомога більшої кількості людей при різних рівнях техніки катання!»

На українському ринку Starboard представляє мережа магазинів «Екстрем Стайл», пропонуючи модельний ряд для кожної з названих у статті дисциплін і всіх рівнів райдерської майстерності. CEO мережі Віктор Федоровський – ентузіаст водних видів спорту, зокрема яхтингу, тож популяризація віндсерфінгу в Україні відповідно до принципів та прагнень бренда Свена Расмуссена – це, скоріше, прояв любові до цього виду активності, ніж просто бізнес. Завдяки українському представнику Starboard якість світового лідера бордингу знаходиться на відстані одного кліку.

Neil Pryde

Neil Pryde – бренд, започаткований у 1970 році новозеландським підприємцем Нейлом Прайдом. Він приїхав до Гонконгу в 1963 році як майстер з виробництва вітрил для яхт. Через 5 років Прайд вже представляв Гонконг на Олімпіаді в Мехіко, а ще через 2 роки, у 1970, відкрив свою власну справу.

Першими клієнтами Прайда були європейські яхтсмени і, на щастя для підприємця, у 70 роки почався бум розвитку виробів зі скловолокна, який зробив революцію в яхтингу та логічним чином збільшив попит на вітрила. Паралельно стрімко розвивався і віндсерфінг, завдяки чому показники продажів Neil Pryde сягнули рекордних відміток.

У 1980 роки Neil Pryde виробляв понад 300 000 вітрил на рік, а у дев’яностих роках, після перебазування до Китаю, бренд став одним з перших виробників карбонового устаткування для яхт, віндсерфів тощо. Виробництво карбонових елементів екіпірування найвищої якості настільки вкорінило імідж бренда, що короткий час Neil Pryde навіть мав свою лінійку велосипедів, яка потім відокремилась у проект сина Прайда Chapter2, який виявив бажання повернутись з Азії до Нової Зеландії.

Успіх Neil Pryde закарбували спортивні перемоги: понад 50 світових титулів і тотальне домінування на національних і світових змаганнях. Наразі Neil Pryde тримає поточний швидкісний рекорд, встановлений Антуаном Альбо.

Бренд офіційно представляв Олімпійські ігри в Барселоні, Пекіні, Лондоні, Ріо-де-Жанейро та представлятиме їх у Токіо в 2020 році.

North Sails (Duotone)

Історія North Sails могла б і не розпочатися у 1957 році, якби не розмова в барі між двома друзями, одним з яких був Лауел Норт (Lowell North) на той час 30-річний дворазовий чемпіон світу в класі «Зірковий», а іншим – його товариш-яхтсмен Лауел, який працював аерокосмічним інженером, погодився пошити оновлене вітрило для «Зіркового», вже маючи досвід переробки вітрил для цього олімпійського кіль-боту. Після цього Норт зрозумів, з чим бажає зв’язати своє життя. З покращеною версією вітрила товариш Норта завоював звання світового чемпіона, чим забезпечив бренд North Sails рекламою, краще якої не може бути.

Через деякий час наполегливість Лауела Норта в цьому бізнесі та науковий підхід до ведення справи принесли свої плоди. Компанія North Sails стрімко завоювала популярність і  повністю розквітла в 70–80 роки XX сторіччя, ставши найбільшим виробником вітрил у світі.

У 2000 р. в Австралії було започатковано фірму Boards & More, якою спільно з North Sails були створені бренди North Sails Windsurfing та North Kiteboarding, які на сьогодні є одними з найвідоміших брендів для кайтерів та віндсерферів по всьому світу.

«Наш бренд вірить, що ти не можеш повісити цінник на креативність та уяву. Ми покладаємось на нашу команду та їхні таланти мислити інакше. Поєднуючи преміум-якість зі свіжими перспективами, ми можемо втілити в життя нові концепції. Ми не йдемо існуючими шляхами і пишаємось бути творцями та інноваторами», – каже промо-ролик North Kiteboarding.

Розвиток компаній отримав новий виток у 2018 р. Починаючи з 1 серпня 2018 р., продукція North Sails Windsurfing та North Kiteboarding випускається під новим брендом – Duotone, розробленим так само Boards & More.

Завдяки дистриб’ютору «Екстрем Стайл» віндсерфінг в Україні розвивається з екіпіруванням, обраним олімпійськими чемпіонами. Це бренди Neil Pryde, NP, Starboard, JP Australia, North Sails (Duotone), Fanatic, Ion та інші. Якщо ви вже визначились із вподобаним видом активності, не зволікайте долучитись до цього строкатого руху, який квітне та розвивається.  Поріг входження у спорт значно нижчий, ніж здається на перший погляд. Суспільними зусиллями Україна відкриється для гонщиків світового рівня, як одне з найпривабливіших  місць для серферів. Цей процес вже триває!


Текст та фото надані компанією Extrem Style

2 Comments

Leave a Response