За привілей провести в своїй акваторії чемпіонат світу 2020 року з вітрильного спорту в класі Platu25 боролися декілька країн, зокрема, Італія пропонувала провести регату в Палермо, Литва – в місті Ніда, а Україна репрезентувала акваторію Київського водосховища. Чорноморський яхт-клуб в місті Одеса був тоді (2018–2019 роки) не готовий до проведення такого заходу, зокрема у зв’язку з агресивними намаганнями деяких структур «віджати» його територію під забудову. Цього року завдяки громаді та яхтсменам один з найстаріших яхт-клубів країни приймає чемпіонат Європи 2021. Але це інша історія…
Політика президента класу Едуардо Барні полягала в тому, щоб надати право проведення чемпіонат світу 2020 представникам саме Східної Європи, у яких клас Platu25 має стадію бурхливого зростання кількості флоту та великі перспективи.
Після консультацій представників асоціацій країн та президента класу Україна підтримала заявку Литви на проведення змагань світової першості. Натомість Україна отримала підтримку та схвалення своєї заяви на право проведення чемпіонату Європи 2021.
Але на початку 2020 року розпочалась світова пандемія КОВІД-19, що привело до відміни та перенесення багатьох спортивних заходів в усьому світі, включно з Олімпіадою в Токіо. Отже, було прийнято рішення про перенесення чемпіонату світу на рік. Врешті карантинні заходи пом’якшили і проведення змагань у 2021 році стало можливим. Чемпіонат мав відбутись у серпні 2021 року.
Акваторія перегонів чемпіонату світу була розташована в Куршській затоці. Площа акваторії затоки – 1,6 тис. км2. Вона має близько 80 км у довжину та близько 35 км у найширшому місті. У затоку впадає багато річок, на чолі з найбільшою річкою регіону – Німан, вода в затоці практично прісна та присутня невелика течія.
Вітрові умови акваторії доволі примхливі за напрямком та потужністю, дуже часто дме холодний балтійський вітер з моря, який додає більше тиску на вітрила, ніж вітер з теплішим повітрям. Погодні умови очікувалися доволі різноманітні.
А взагалі-то, акваторія дуже нагадує Київське водосховище навесні та восени, що, безумовно, давало деяку перевагу київським екіпажам, які готувалися на «домашній» воді.
До Ніди прибуло 32 човни, при тому що Україну на цьому чемпіонаті світу представляли п’ять екіпажів – чотири київських та один з Дніпра. Екіпажі з Одеси до Литви не поїхали, зокрема у зв’язку з проведенням восени в місті чемпіонатів України та Європи. Команди мабуть роблять ставку на рідну воду та концентруються на підготовці до «Європи».
Настав час познайомитись ближче з вітчизняними командами, які взяли участь у світовій першості.
Jerry Speed
Стернова цієї команди Анастасія Колесниченко, за сумісництвом директорка Київського перегонового яхт-клубу (далі – KRYC), який перший в Україні почав культивувати клас Platu25, створивши власний флот у Києві. Крім того, аматорський екіпаж Анастасії в складі подружжя Ніни та Слави Смірнових, Тетяни Довгань та Юрія Коваленка є переможцями Італійської зимової серії 2019–2020 року. Також Анастасія брала участь у чемпіонаті світу 2018 року, на якому посіла 11 позицію. Тактиком у команді на чемпіонаті світу 2021 виступив відомий вітчизняний гонщик і тренер Віталій Ігнатенко. «Джерікі» є дуже результативною командою у регатах високого рівня та однією з фаворитів на цьому заході від України. До речі, Анастасія має титул «Яхтсменка року 2019» національної премії «Одеса. Парус. Человек».
«Могила Сагайдачного» / Grande Evento
Дуже амбіційна та молода команда, створена колишніми «бурсаками» Києво-Могилянської академії (звідки пішла назва).
«Могила» – друга з українських команд, що приєдналась до програми підготовки для участі у чемпіонаті світу та дебютувала в Італійській зимовій серії на власному човні Grande Evento із січневого етапу сезону 2018–2019 років. А вже в наступному сезоні команда виборола друге місце, разом з «Джері Спід» посівши найвищі сходинки подіуму. В активі команди є достатньо високі результати, що цілком обґрунтовано надало їй титул «Команда року 2020», на експертну думку журі премії «Одеса. Парус. Человек». Стернова Ганна Кисельова має великий досвід в олімпійському класі «470», тоді як Максим Гонтар та Богдан Дятленко фактично розпочали свій шлях у класі як аматори, які за чотири роки пройшли довгий шлях тренувань та стартів, і стали цілком підготовленими на професійному рівні. Членами екіпажу також були одні з наймолодших гонщиків на цьому чемпіонаті світу – Ліза Виноградова та Максим Даценко. Особливо приємно і те, що вони є представниками вже третього покоління дуже відомих у вітрильних колах династій.
Kontramarka
Ще одна амбітна команда з Києва. Десь у 2019 році власник команди Олександр Порядченко оголосив про початок підготовки до участі в світовій першості, команда придбала власний човен і розпочала роботу на чолі з ще одним Олександром – Ізаровим, який, незважаючи на молодий вік, є дуже досвідченим стерновим. У його активі – титул чемпіона світу в класі Cadet. До того ж він добре знає Platu25, оскільки працював інструктором у KRYC. Сам Порядченко виступав як стерновий на Кубку KRYC, та його команда мала низку гучних перемог на гонках і регатах. Зокрема, на чемпіонаті України 2020 в Одесі «Контра» посіла друге місце на фоні рекордної кількості учасників – тоді на старт вийшла 21 яхта.
Олександра Чемисова та Олександр Смоловик – досвідчені аматори, які результативно брали участь у клубних заходах та регатах KRYC у різних командах, зокрема, їх прізвища викарбувані на срібних табличках, які прикрашають постамент Кубку KRYC, чи не найпочеснішого клубного трофея країни. Професійне крило команди Владислав Баранник та Єгор Самарін були підсиленням, що цілком доречно на такого рівня змагань.
La Moreneta
Команда з міста Вишгород – це аматорський клубний проєкт Івана Колобова, який теж є яхтсменом вже другого покоління. Батько Івана, Василь Васильович колись виступав у класі «Фінн», також у «чвертьтонному» класі. На відомому «Оксамиті України» брав участь у багатьох регатах вищого рівня, у тому числі в декількох чемпіонатах світу.
Олександр Шаровар, Володимир Гончаров, Роман Рябченко та Євген Бардовский – такий заявлений склад екіпажу. Треба звернути увагу на те, що тільки Олександр Шаровар та власне Іван Колобов з дитинства займаються вітрильним спортом, тоді як всі інші тільки відносно нещодавно розпочали тренування та участь у клубних змаганнях, організатором яких, до речі, теж є Колобов молодший.
REBEL
Команда з міста Дніпро, яка виступає за клуб MIR олімпійського чемпіона Ігоря Матвієнка, який має свій власний флот Platu25 та щільний календар заходів з тренувань та змагань.
Володимир Біндюгін, стерновий, Бровко Кирило, Олександр Довгий, чарівна Олександра Телегіна та дуже досвідчений фахівець Артур Шутін – такий склад кинув виклик світовій першості. Команда мала досить непогані шанси на результат, адже гучно заявила про себе на минулорічному чемпіонаті України в Одесі, посівши третє місце та залишивши тоді за подіумом «Могилу Сагайдачного». До того ж команда належним чином підготувала власний нещодавно придбаний човен для виступу на цьому заході.
Команди заздалегідь почали збиратися у Ніді, деякі екіпажі вирішили спробувати акваторію та за нагоди взяли участь у Кубку Балтики.
Нарешті настав час урочистого відкриття чемпіонату світу 2021 у класі Platu25. Організатори планували провести 5 перегонових днів у районі Куршської затоки, в красивому Литовському містечку Ніда.
Через особливість розташування перегонової дистанції, слабкий та нестабільний вітер перегонові офіцери двічі відмінили заплановані перегони. Зокрема, погодні умови фактично скасували весь останній перегоновий день, включно з «медальними» перегонами, що, безумовно, позбавило інтриги та можливих змін у турнірний таблиці.
Річ у тому, що піщана Куршська коса відмежовує материкову частину Литви від Балтійського моря і всіляко послаблює звичну бризову циркуляцію, слугуючи бар’єром між холодним морським і прогрітим материковим повітрям. В інші 3 дні перегони порадували учасників доволі сильним синоптичним вітром різних напрямків.
У перший перегоновий день напрямок вітру був здебільшого північний, 10–25 вузлів, вздовж коси зі швидкістю 12–15 вузлів (на поривах до 20), коротка бита хвиля. Стратегічну перевагу мала ліва частина дистанції – ближче до берега.
З першого старту більшість учасників непогано зорієнтувались у виборі сторони, розмістившись в основному з боку пін-енда і на середині лінії, щоправда, взяти гарний старт вдалося не всім. Досвідчений литовець Raimondas Šiugždinis на човні White Whale зміг взяти старт під знаком і відірвався від інших конкурентів на декілька корпусів із самої стартової лінії, що згодом дало йому заслужений перший прихід у гонці відкриття регати. Титуловані італійці EUZ II зі стерновим Corrado Capece Minutolo вирішили брати старт консервативніше, з центру на повній швидкості, подалі від скупчення човнів, що дозволило одразу пройти підвітряну групу і поступово наздогнати лідерів лівої групи під час гонки – другий прихід. Третім прийшов естонський екіпаж Penelope, стерновий Mati Sepp, які щойно «сіли» на Platu25 і почали розбиратися з матеріальною частиною. Варто зазначити, що естонські хлопці доволі сильні матч-рейсеристи і мають гарні успіхи в інших класах яхт, екіпаж стабільно довго виступає разом, а Mati Sepp вже колись приїздив до України та брав участь в етапі європейського матч-рейс-туру, який проводився у рамках Кубку Гетьмана на Platu25.
Упродовж дня вітер незначно змінювався на 10–15 градусів, і поки українські екіпажі звикали до акваторії, боролись самі із собою та намагались взяти хороший старт, після 3-х перегонів окреслилась група лідерів: White Whale, EUZ II, Penelope, Buffalo та Pandora (останні дві команди молодих, швидких та працьовитих литовців).
Серед українців найкращий прихід оформив екіпаж Анастасії Колісниченко Jerry Speed, якому після надскладного огинання нижніх воріт вдалося вибороти прихід у трійці.
Не зовсім гладко пройшли гонки відкриття для дніпровського екіпажу REBEL, хлопці провели надзвичайну роботу над реставрацією придбаного напередодні регати човна, проте у першій гонці отримали значне пошкодження у кормовій частині човна після зіткненням з іншою яхтою, що в результаті підбило морально і змусило провести час відпочинку біля човна за малярними роботами.
Другий день став днем випробувань і правильно вибраних вітрил. Частина команд перебрала весь гардероб стакселів, дехто з учасників перелякано бігав по берегу з питаннями, який же стаксель обрати. І справді умови були складні – 20 вузлів стабільно (на поривах до 27), середня хвиля, вітер південного напрямку 218, по факту, дзеркальне відображення першого дня – також вздовж берега. Стратегічну перевагу мала права частина дистанції ближче до берега – менше хвилі і трохи правіший вітер під кінець дистанції (зривались пориви з піщаних дюн).
Перегони були більш схожі на виживання, частина екіпажів виглядали геть непереконливо, перелякано та важко керованими – брочинги на старті, порвані спінакери, зламана щогла та зрізане перо стерна.
Щодо результатів, можна виділити з десяток тих, хто реально стабільно змагались та конкуренто проходили лавірування, щоправда, перший фордевінд розставляє все на свої місця – технічні екіпажі неймовірно відривались, ті, що з незначними погрішностями в техніці, тримались позаду. Найкраще відганялись італійці Euz II, дуже стабільно: 2 – 2 – 2 (мабуть єдиний човен, з якого не було чутно крику під час виконання маневрів), естонці з Penelope: 1 – 3 – 5, українські Grande Evento: 4 – 4 – 4 та Kontramarka: 3 – 6 – 3, литовські White Whale та Bestija оформили по першому приходу, хоча інші нестабільні – в першій 10-ці. Інші українці – La Moreneta та REBEL мужньо боролись, складні погодні умови дались хлопцям геть не просто, їх приходи в топ 15.
По факту, закріпилась та відірвалась трійка лідерів Euz, Penelope та White Whale. Українські Kontramarka та Grande Eventо дещо покращили своє становище і піднялись на 5–6 сходинки відповідно, набравши однакову кількість очок, Jerry, Pandora та Bestija переконливо в десятці.
Вразило те, як легко екіпажі Matahambre та RA Evolution поставились до серйозних поломок. Стерновий Juozas з великою посмішкою та захопленням давав інтерв’ю: «був чудовий день, гарні перегони, щоправда, під час останнього фордевінду стало дуже тихо (сміється)», – хлопці зламали щоглу, а вже на наступний день стояла встановлена запасна, яку в турборежимі привезли з Вільнюса.
Те саме і в дівчат з пером стерна – вітрильні друзі принесли запасне та встановили буквально за пару годин. Чесно кажучи, литовська спільнота приємно здивувала ставленням до перегонів та одне до одного!
Третій перегоновий та, як виявилось, останній день – 112 схід, доволі стабільний вітер з незначною аселяцією 5–10 градусів, в напрямку з материка перпендикулярно до коси, абсолютно нетипові умови для місцевості, 6–12 вузлів. Організатори провели 4 тривалих перегони, що на фоні втоми, зрадливого очікування гарних результатів та боротьби було ще одним складним фактором для учасників. Під час розмов на березі місцеві розводять руками і не знають, який бік дистанції буде вигідний. На стартовій лінії така позиція підтвердилась – флот рівномірно розділявся на 3 частини – ті лідери, яким вдавалось взяти хороший старт, вже типово виїжджали за рахунок швидкості і кращого ведення човнів. Зі спостережень, що не є сюрпризом, більшість нестабільних приходів команд – невдала у 2–3-му ешелоні чи то навіть фальстарт.
Для ілюстрації, нестабільні приходи: Euz 6 – 2 – 2 – 10, «Білий Кит» UFD 4 – 4 – 6, Grande Evento 3 – 1 – 5 – 10, Kontramarka 2 – 9 – 7 – 2, Jerry Speed UFD – UFD 6 – 9.
Кільова Platu – доволі повільна інерційна яхта, за стабільного вітру в великому флоті дуже складно відігратись.
Протягом дня вітер слабшав, відповідно, під кінець залишилась коротка бита хвиля, що робило один з галсів лавірування надскладним, не всі змогли перелаштувати вітрила – більшість часу, на лівому, просто стояли, щоразу зупиняючись від зіткнення з короткою хвилею.
Доля чемпіонства вирішувалась в останній гонці, де Euz II в результаті з восьмим приходом поступився першим місцем команді естонців Penelope, що прийшла першою. Хтозна, якби склалась доля, якщо б італійці були стабільніші і змогли нав’язати боротьбу суперникам в останньому перегоні.
Третє місце заслужено посів екіпаж White Whale, до якого так і не дістались Grande Evento та Kontramarka, 7 очок різниці від Grande Evento і теж питання до власне останньої гонки, де команда втратила концентрацію, не змогла взяти гарний старт. Обом українським екіпажам є куди рости – зробити серію кроків для покращення результату.
Jerry Speed зайняла 9 місце та здобула перемогу в кубку аматорів (corinthians cup).
REBEL – 12, La Moreneta – 14. Хлопці отримали цінний досвід і вже зовсім скоро покажуть набагато кращі результати на європейській першості в Одесі.
Ніда залишила про себе чудові спогади – це мінлива, часто прохолодна погода, спільнота достойних гарних людей, складні випробування, різний досвід та нові знання – це, безсумнівно, все те, для чого ми вітрилимо. Організатори виконали неймовірну роботу: прийом та розміщення, вимірювання, робота кранівників, встановлення дистанції та проведення перегонів – регату провели на високому рівні. Клас Platu25 отримав ще один подих в історії, показав свою конкурентність та цікавість у спільноті яхтсменів.
На закінчення, золоті слова шкіпера Маті Сепа після нагородження титулом чемпіонів: «Це важко описати і це неймовірно, тому що це не просто один день, а велика праця протягом багатьох років для накопичення знань і вмінь для виграшу трофея».
Текст: Максим ГОНТАР, Ігор АКІМЕНКО
Фото: Augustas Didžgalvis
