Borkumriff – маяк, який був встановлений у координатах 53° 58’ N і 6° 22’ E у Північному морі в Гельголандській затоці. Він висвітлював шлях тим, хто повертався додому або виходив у рейс. Серед поціновувачів люльок – дуже популярний бренд тютюну для них – BorkumRiff. А ще є серед Фрізійських островів (Нідерланди) невеличкий острівець з назвою Borkum.
Шхуну Borkumriff-II збудували у 1982 році в Німеччині за проєктом голландських інженерів, за бажанням замовника, під певним впливом знаменитого американця Натаніеля Геррешофа, судноконструктора та інженера-механіка, який відомий переможними проєктами яхт для регати на «Кубок Америки» у 1893–1920 рр. Призначалась вона для досвідченого і закоханого в море власника, який міг би експлуатувати судно принаймні в акваторіях Північної Європи і на Балтиці. Двощоглова яхта мала зручне планування і частину «морських» кают з нижніми та верхніми спальними місцями, які є зручнішими під час переходів у бурхливому морі.
Спочатку шхуну назвали Borkumriff-II. Нові власники змінювали назви на Adelita, Turaya, Lady Turaya і нарешті була повернута перша назва – Borkumriff-II.
У 2009 році яхта була ґрунтовно відремонтована. Переглянули кормову частину, стерно, скег, кіль у корпусі та ззовні обшивку. Замість двигуна MAN встановили John Deere з одночасною перевіркою систем і допоміжного обладнання. Корпус пофарбували в білий колір. Така величезна робота потребувала понад 18 місяців.
Через 10 років після цього ремонту підлягали переважно вже внутрішні приміщення – були оновлені збережені оригінальні меблі з махогоню. Переділки кают, кают-компанії, салону та інших приміщень стали білими, що візуально збільшило їх та вигідно вплинуло на відчуття затишку, нагадуючи інтер’єри давніх плавучих палаців. Корпусу ж повернули початкове пофарбування – чорне. На жаль, детальна специфікація відсутня, наведені дані – результат перегляду кількох десятків сайтів та розрахунків. Основні характеристики яхти після останнього ремонту наведено в таблиці.
Корпус. За формою належить до традицій першої половини минулого століття – з кліперштевнем та значним кормовим звісом, з приємною бортовою лінією поздовжньої сідлуватості. Конструкція корпусу – сталева зварна з однією палубою та короткими платформами, система набору, скоріш за все, поперечна.
Наряддя – двощоглова топсельна шхуна з досить великим бушпритом. Щогли металеві з круглим перетином. Висота грот-щогли від ВЛ – 16,80 м. До обох приєднані стеньги, значно менші за перетином від щогл, призначені для піднімання, коли дозволяє погода, топселів. Висота топа грот-стеньги від ВЛ становить 25,50 м. Біля обох щогл влаштовані столи з 3 ручними лебідками.
Судно не перевантажено вітрилами. Площа вітрил в м2 така: грот – 108,0, фок – 69,0, стаксель рейковий – 34,0, клівер – 62,0. Разом – 273,0 м2.
Рушійна установка. У 1982 році на судні встановили дизель MAN потужністю 300 к. с., що забезпечував максимальну швидкість 10,5 вузла, за круїзної – 8 вузлів.
Сьогодні силова установка складається з дизеля John Deere 6086 AFM 75 потужністю 321,00 к. с., який був встановлений під час першої модернізації, 45-кіловатного генератора тієї самої фірми та ще одного на 30 кВт фірми ONAN. Швидкості ж залишились такими, як і досягнуті раніше.
Палуба обмежена по бортах фальшбортом. У корпусі ілюмінаторів немає – освітлення внутрішніх приміщень забезпечують чисельні світлові люки, які можуть слугувати і як вентиляційні. За просторою стерновою рубкою влаштований кокпіт із складаним столом для 4-х персон, за яким приємно на початку дня попити кави. Далі в корму встановлений нактоуз компасу та штурвал. З обох боків – виходи на палубу, а позад них заокруглений диван, яким і закінчено кокпіт. Унаслідок наявності світлових люків палуба більше придатна для спокійного відпочинку.
До рятувального обладнання належать 20-місні надувні човни, розташовані по обох бортах обабіч фокщогли. Передбачені, звичайно, рятувальні підковоподібні кола та індивідуальні жилети. З обох бортів встановлено під поворотними шлюпбалками по одному дерев’яному човну-тендеру.
Кітвово-швартовне обладнання. До нього належить електричний брашпіль, кітви з ланцюгами, кнехти та швартовні клюзи встановлені у фальшборті.
Інтер’єр. Підпалубний об’єм поділений на кілька зон. У носовій частині розміщені каюти команди. За ними – гостьовий блок з двома правобортними двомісними «морськими» каютами та з окремими санблоками, одна двомісна з нижніми ліжками і також із власним санблоком, прилягає до лівого борту.
За переділкою – відсік із кают-компанією з підковоподібним диваном та невеличким баром по правому борту. Далі в напрямку корми – своєрідний салон-вітальня із скромним камбузом, виходом до кокпіту та каюти власника. У ній – двомісне королівського розміру ліжко, окремий санблок, музична стереосистема, великий телевізор.
Системи. Водяна обслуговує 4 санблоки, 4 душі, камбуз. Системою кондиціонування охоплені усі необхідні приміщення. В системі внутрішнього та зовнішнього освітлення застосовані лампи LED.
Розваги. Гості можуть користуватися інтернетом, подивитись телевізор, попірнати, спробувати себе у вейкбордінгу, на водних лижах або поплавати у надувних човнах. До їх послуг також і чудові лаковані з білими бортами дерев’яні човни-тендери.
Симпатичну яхту з певною ностальгічною атмосферою, вік якої наближається до п’ятдесятиріччя, повернуто любителям вітру, неозорих просторів океану – це справжня її третя молодість.
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЯХТИ ПІСЛЯ ОСТАННЬОГО РЕМОНТУ:
| Довжина найбільша, м | 31,00 |
| Довжина по палубі, м | 27,50 |
| Довжина по ватерлінії, м | 23,10 |
| Ширина, м | 6,10 |
| Углибка, м | 3,28 |
| Водообсяг, м3 | 145 |
| Запас води, л | 5000 |
| Запас пального, л | 5000 |
| Дальність плавання, миль | 1300 |
| Кількість пасажирів макс., осіб | 12 |
| Кількість спальних місць | 8 |
| Екіпаж, осіб | 5 |
| Проєкт та екстер’єр | Lunstroo Custom Design |
| Будівельник | Lubbe Voos |
| Ціна початкова | € 2 600 000 |
| Вартість тижневого круїзу | € 48 000 |
Текст: Ігор ПЕРЕСТЮК
Фото: Sand People Communication
