Vandee Globe 2020–2021 – переможці всі!

Дев’яті навколосвітні нон-стоп соло вітрильницькі перегони Vandee Globe були наймасовішими за всю історію проведення цієї надскладної регати. На старт у французькому Ле-Сабль-д’Олонні на початку листопада 2020 року вийшли 33 яхти, екіпажі яких складалися з однієї особи: 27 чоловіків та 6 жінок. Перегони дев’ятої регати чи не найбільш конкурентні.

Хто не дійшов до фінішу

Враховуючи складні умови перегонів, жодна з дев’яти регат не пройшла без сходження учасників з дистанції. Океанові байдуже, в кого більше досвіду, кращий бюджет чи новіша яхта. Часто причиною передчасного завершення перегонів є проста невдача – зустріч з невпізнаним дрейфуючим об’єктом. Цього року 8 шкіперів не змогли дістатись фінішу.

Шістнадцятого листопада, на дев’яту добу після початку перегонів, біля берегів островів Кабо-Верде яхта CORUM L’Épargne з Ніколям Труселем втратила щоглу. Яхтсмен, який тоді займав сьому позицію в рейтингу, не постраждав, але був вимушений зупинити свої перегони з океаном.

Тридцятого листопада сталася одна з ключових подій у цій регаті. Кевін Ескоф’є, який на той час займав третю позицію в рейтингу, активував аварійний маячок на своїй яхті PRB. Це сталося приблизно за 800 миль на південний захід від Кейптауна. Кевін встиг надіслати повідомлення до своєї берегової команди, про те, що яхта набирає воду, поки зв’язок з ним не було втрачено. Чотирьох найближчих до місця аварії шкіперів було направлено оргкомітетом регати на допомогу Кевіну. Одинадцять довгих тривожних годин очікування завершились хорошою новиною: Ескоф’є був врятований Жаном Лє Камом і перебуває на борту його яхти Yes We Cam. Рятувальна операція була ускладнена поганими погодними умовами і темним часом доби. Що сталось з яхтою PRB? Сам Ескоф’є описав це так: «Вам колись доводилось бачити кораблетрощу? Все пройшло саме так і блискавично швидко. Всього 4 секунди: яхта врізається носом у хвилю, ніс складається вертикально на 90 градусів, я встигаю пірнути в кокпіт, відправити повідомлення на берег («Мені потрібна допомога. Я тону. Це не жарт»), а потім наступна хвиля накриває яхту і заливає електроніку, далі яхта просто складається навпіл». Що стало причиною пошкодження корпусу, достеменно не відомо, але Кевіну вдалось оперативно вибратись у рятувальний пліт, який і знайшов Жан Лє Кам.

Втрата PRB, яка була серйозно модернізована спеціально для цих перегонів і була однією з найшвидших яхт флоту, змусила інших шкіперів скорегувати власний стиль вітрилення й, можливо, не витискати зі своїх яхт 100%.

Символічно, що під час регати 2008 – 2009 років, неподалік від мису Горн, яхта Лє Кама втратила бульб кіля і перекинулась, врятував його тоді інший учасник перегонів– Вінсент Рію, саме на яхті PRB.

Усі шкіпери – учасники рятувальної операції отримали компенсований час, який, як виявилось, ще вплине на загальні результати перегонів. А Кевін Ескоф’є на наступний ранок після того, як був врятований, піднявся на борт фрегата ВМС Франції Nivôse. А вже 10 грудня він зійшов на берег на Реюньйоні, французькому острові з Маскаренських островів в Індійському океані.

Четвертого грудня офіційно участь у перегонах припинив ще один з фаворитів (а можливо, й головний претендент на перемогу) британець Алекс Томпсон на яхті Hugo Boss. П’ята регата Vandee Globe для Алекса, на жаль, не стала щасливою. Після третього місця на позаминулій регаті та другого в минулій Томпсон збудував найновішу високотехнологічну яхту з крилами. Британець був лідером флоту на початку другого тижня гонки, коли після зіткнення з невпізнаним дрейфуючим об’єктом був вимушений суттєво зменшити швидкість та зійти з курсу, щоб зробити необхідний ремонт у безпечному місці. Томпсон відновив перегони після усунення неполадок і знову зіткнувся з покинутими в океані рибацькими сітками, в результаті чого на яхті було пошкоджено праве перо стерна. Цю поломку він вже не міг відремонтувати власноруч. Можна лише уявити розпач Томпсона, коли йому довелось прийняти рішення про сходження з дистанції. Новина стала справжнім шоком для чисельних уболівальників Алекса та вітрильницької спільноти загалом, адже здавалось, що йому таки вдасться продовжити перегони.

Того ж дня з перегонів офіційно вибув Себастьєн Сімон. За два дні до цього французький шкіпер яхти Arkea Paprec, на той час 4 у рейтингу гонки, повідомив про пошкодження одного з крил унаслідок зіткнення з невпізнаним дрейфуючим об’єктом. Із зарифленим гротом та штормовим стакселем Сімону вдалося зберегти яхту, скерувавши її в спокійніші води. Але детальний аналіз пошкоджень виявив, що подальша участь у регаті неможлива.

Наступною жертвою плаваючого сміття значних розмірів стала британка Сем Девіс. На другий вечір у Південному океані, якраз після виконання повороту, Сем відчула удар у корпус своєї яхти Initiatives Coeur. За її словами, вже по звуку хрускоту було зрозуміло, що удар прийняв на себе кіль. Яхта вмить зупинилась, хоча швидкість була близько 20 вузлів – все полетіло за інерцією вперед, враховуючи й саму яхтсменку. На щастя, вона серйозно не постраждала від удару, що не можна було сказати про яхту: швидкий огляд підтвердив побоювання Сем – тріщини в районі кріплення фальшкіля. Девіс вдалось стабілізувати яхту та за недружніх погодних умов направити її в сторону Кейптауна для подальшої інспекції наслідків зіткнення. Згодом вона виявила значне пошкодження кріплення фальшкіля і після консультації з береговою командою Саманта заявила про свій вихід з перегонів. Проте британка не захотіла завершити свій навколосвітній перехід на півдорозі й після ремонту яхти в Кейптауні продовжила маршрут регати вже поза заліком, проте так само соло і без подальшої сторонньої допомоги. Яхтсменка повернулась до ЛеСабль-д’Олонну вдень 26 лютого.

Одинадцятого грудня з перегонів вийшов Фабріс Амедео, яхта Newrest – Art&Fenêtres. У цьому випадку не впоралась електроніка. Фабріс кілька разів повідомляв про певні проблеми з електронікою, так за місяць до цього у нього вийшов з ладу автопілот та бортовий комп’ютер. Яхтсмену вдалося зробити ремонт, проте за певний час він остаточно втратив основний бортовий комп’ютер і був вимушений продовжувати перегони із запасним. Однак і той врешті не витримав навантаження і вийшов з ладу. Яхтсмен розглядав можливість продовжити перегони «як в давнину», зовсім без навігаційних приладів та з лімітованою комунікацією з навколишнім світом, проте вирішив, що безпечніше буде завершити перегони біля берегів ПАР.

Початок 2021 року став вкрай важким ще для однієї учасниці регати Ізабель Жошке. Ще 28 грудня 2020 року вона посідала 5 сходинку рейтингу і входила до групи лідерів. Проте ряд поломок, які трапились одна за одною, змусили Ізабель вийти з перегонів. Спочатку відмовив автопілот, потім порвався генакер, а через кілька годин проблеми виникли із системою гідравлічного керування фальшкілем. Ізабель вдалося стабілізувати фальшкіль у діаметральній площині, однак через 4 дні тимчасова конструкція, що тримала його в цій позиції, також вийшла з ладу. На 62 день перегонів яхтсменка оголосила про вихід з перегонів. Яхта MACSF знаходилась у цей час недалеко від аргентинського берега. Як і Сем Девіс, Ізабель вирішила продовжити перегони поза заліком і після 10-денної зупинки в Бразилії та ремонту продовжила маршрут регати і завершила його 24 лютого, після 107 діб та 21 години перегонів.

Невдало завершилась друга спроба перемоги в Vandee Globe і для Себастьяна Дестремо на яхті Merci. Ще на початку перегонів Дестремо втратив спрейхуд, тож кожен вихід у кокпіт в умовах хвилювання перетворювався для спортсмена на холодний душ. Та це був тільки початок. Згодом на яхті вийшли з ладу бортові комп’ютери, автопілот, гідравлічна система керування фальшкілем, неадекватно працювала стернова система. Пізніше, 11 січня 2021 року, яхтсмен під час рутинного огляду виявив тріщину на носу в місці кріплення бушприта, що лімітувало його можливості носити генакер. Врешті 16 січня, після довгих роздумів, майже через місяць після виявлення перших серйозних проблем, француз таки вирішив, що продовжувати перегони далі небезпечно для життя і направив яхту до Нової Зеландії.

Закінчуючи розповідь про тих, хто не зміг завершити перегони, варто також зупинитись і на Жеремі Бейо. Як і Алекс Томпсон, Бейо був одним з головних претендентів на перемогу в цій, вже четвертій для себе регаті Vandee Globe. Його досвід примножувався новою, збудованою спеціально для цієї регати яхтою Charal. Жеремі не пощастило із зіткненням з невпізнаним дрейфуючим об’єктом, в результаті чого було пошкоджено перо стерна, але пощастило, що пригода сталась лише на третій день перегонів. Правила регати дозволяють повернутися до перегонового містечка у перші 10 днів регати для проведення ремонту і Бейо скористався цією нагодою. Щоправда після рестарту на 9 день, попри усе завзяття француза, наздогнати лідерів флоту він вже не встиг. Бейо перетнув фінішний створ навколосвітньої регати тринадцятим, 6 лютого, після 89 днів 18 годин та 58 секунд в океані. Регата, до якої яхтсмен готувався останні 4 роки, перетворилась, за словами самого Бейо, з перегонів за перше місце в радше психологічне протистояння із самим собою.

Ключ до перемоги

Перемогу в цій регаті святкував 48-річний француз Янік Беставен на яхті Maître CoQ IV. Для нього це друга Vandee Globe. Перша спроба завершилась вже через кілька годин після старту регати у2008 році разом із втратою щогли.

Беставен не був як фаворитом, так і аутсайдером цих перегонів. Пам’ятаючи досвід 2008 року, він розпочав регату досить стримано. Й вперше увійшов до групи лідерів на підході до ревучих сорокових.

Його вражаючий прогрес на цьому етапі зупинила кораблетроща Кевіна Ескоф’є – Янік був одним із шкіперів, яких було скеровано на пошуки рятувального плоту Ескоф’є. Коли він повернувся до перегонів, то вже на 400 миль відставав від тодішнього лідера Шарлі Даліна на Apivia. З іншого боку, в результаті участі в рятувальній операції Беставен отримав скорегований час у 10 годин та 15 хвилин, що підтримувало інтригу щодо загального переможця регати до останнього моменту.

Проте повернемось до Індійського океану. Цей відрізок дистанції видався найвдалішим для Беставена. Він спочатку наздогнав лідерів Шарлі Даліна та Тома Рюранта (яхта LinkedOut), а 16 грудня очолив перегоновий флот і швидко почав здобувати милі проти найближчого переслідувача. Біля мису Горн Янік мав перевагу 15 годин над Даліном. Як виявилось пізніше, огинаючи сумнозвісний мис за вітру швидкістю 50 вузлів, MaîtreCoQ IV отримала певні пошкодження: було вирвано носовий релінг та закрутку передніх вітрил, тож вітрильність яхти тепер була обмеженою.

Беставен продовжив вражаючу динаміку і в Південній Атлантиці, проте його прогрес був швидко зупинений напівпостійним холодним фронтом, що спускається з Кабу-Фріо, неподалік від Ріоде-Жанейро. Всього за три дні солідна фора Беставена розтанула й на 65 день перегонів після майже 20 тисяч пройдених миль першу п’ятірку яхт знову розділяли якихось 30 миль, ще чотири яхти відставали від Maître CoQ IV на 80– 100 миль. Доля призових місць знову була відкрита.

Позиція Maître CoQ IV на той момент була менш вигідною, ніж позиції Apivia, LinkedOut і Bureau Vallée 2 з Луї Буртоном на стерні. Саме ці три яхти разом із Борісом Херманом на Seaexplorer – Yacht Club de Monaco вирвались вперед і першими вийшли з внутрішньотропічної зони конвергенції.

Ключовим рішенням Беставена було взяти курс північніше Азорських островів, що дало можливість набрати висоту перед фінальним відрізком дистанції. Ця стратегія спрацювала й Беставен перетнув фінішний створ перегонів третім через 80 днів 13 годин 59 хвилин і 46 секунд після старту. З урахуванням скорегованого часу його результат – 80 днів 03 години 44 хвилини і 46 секунд і перемога в дев’ятій навколосвітній нон-стоп соло вітрильницькій регаті Vandee Globe.

Загалом Беставен очолював перегоновий флот протягом 26 діб (32% всього часу регати) і 157 разів займав першу позицію в рейтингу перегонів.

Перший на фініші – не обов’язково переможець

Святкуючи свій фініш у Ле-Сабльд’Олонні та отримавши порцію обіймів, шампанського та жаданий кубок, Янік Беставен, вперше описуючи свої враження від перемоги, сказав, зокрема, й таке: «У цій Vandee Globe є два переможці!». Ці слова були присвячені Шарлі Даліну, який був одним із тих, хто зустрічав Яніка на фінішному понтоні, і тим, хто першим перетнув фінішний створ регати через 80 днів 06 годин 15 хвилин і 47 секунд. Другим завершивши навколосвітню регату, на берег повернувся Луї Буртон з результатом у 80 днів 10 годин 25 хвилин і 12 секунд. Проте скорегований час, наданий Беставену за участь у рятувальній операції з пошуку Кевіна Ескоф’є, дозволив йому випередити Даліна і Буртона.

Шарлі Далін провів чудові перегони, особливо беручи до уваги, що це його перша участь у Vandee Globe та подібних за масштабом змаганнях. Француз очолював перегоновий флот більше за усіх конкурентів і був першим при огинанні двох з трьох ключових мисів, програвши Беставену лише Горн. Регата не пройшла для Даліна безкровно – 10 грудня було пошкоджено одне з підводних крил, Шарлі довелось зменшити швидкість для проведення ремонту, який йому, морському архітектору за фахом, вдалося здійснити. Далін, як годиться справжньому яхтсменові, з честю прийняв друге місце і був одним з тих, хто першим привітав Беставена з перемогою, відкинувши будь-які розмови стосовно рішення оргкомітету про корегований час.

Луї Буртону довелось зіткнутися мабуть з більшою, ніж іншим лідерам, кількістю технічних труднощів на шляху регати. Вже на початку перегонів він виявив невелику течу в районі кріплення фальшкіля та тріщину в корпусі біля таранної переділки. Після зупинки для ремонту Буртон впевнено наздогнав перегоновий флот і при огинанні мису Доброї Надії вже був третім, а незабаром вийшов на другу позицію, поступаючись лише Шарлі Даліну. Згодом Буртон зіткнувся з несправністю автопілоту та пошкодженням лікпазу щогли. Усунення проблем знову змусило яхтсмена зменшити швидкість. На мисі Горн Буртон знову наздогнав першу п’ятірку, згодом піднявся на третю позицію і вже не покидав п’ятірку лідерів до завершення перегонів. Останній місяць Буртон пройшов з непрацюючим опріснювачем води, таким важливим в океані пристроєм. А вже після фінішу розповів, що пережив пожежу при вході до внутрішньотропічної зони конвергенції, після якої майже все електронне начиння його яхти зіпсувалося, а проблеми з гротом були складнішими, ніж він повідомляв до цього. За словами Луї, кілька разів він навіть хотів кинути перегони, проте відганяв цю ідею думками про своїх дітей, дружину, батька та берегову команду і всіх, хто вірив у нього.

Наступним фінішний створ перетнув Тома Рюант – ще один з лідерів цієї регати. Його час – 80 днів 15 годин 22 хвилини та 01 секунда. Рюант ще до початку перегонів вважався одним з фаворитів, претендентів на подіум або й на загальну перемогу. Проте критична поломка всього на 17 день гонки, внаслідок якої йому довелось відрізати крило лівого борту, вкрай зменшила перегоновий потенціал його нової, збудованої спеціально для цих перегонів яхти. Незважаючи на це, Рюант провів вражаючі перегони і навіть з такими негараздами обійшов багатьох конкурентів і до останнього відрізку сподівався на призове місце.

Мабуть однією з найдраматичніших подій останніх 24 годин регати стало зіткнення яхти Seaexplorer – Yacht Club de Monaco Боріса Хермана з рибальським човном, вночі, всього за 90 миль до фінішу! Молодий німецький шкіпер пройшов маршрут регати майже досконало, йому вдалося зберегти яхту не ушкодженою протягом місяців у суворих океанських водах. Все йшло за планом яхтсмена до того злощасного моменту. Він претендував на перемогу або принаймні на друге місце у фінальному спринті разом з Даліном, Буртоном та Беставеном, але це зіткнення серйозно понівечило перегонову машину Хермана. Мінімізувавши ризик втрати яхти, шкіперові довелося значно зменшити швидкість і відмовитись від омріяної перемоги в регаті. Зіткнення, яке сталося вже майже на фініші, стало справжнім шоком для всіх і вкотре продемонструвало, що Vandee Globe чи не найскладніші вітрильні перегони у світі. Херман також був одним із 4 яхтсменів, що були залучені до рятувальної операції Кевіна Ескоф’є, тож у загальному рейтингу він зміг випередити Тома Рюанта. Варто відзначити, що яхта Seaexplorer – Yacht Club de Monaco мала на борту мінілабораторію та обладнання для збору даних з вод світового океану вагою 17 кг. Наукова місія Хермана була вдалою, лабораторія працювала до фінішу регати, про що шкіпер з гордістю повідомив на пресконференції в ЛеСабль-д’Олонні.

У загальному рейтингу саме Херман замкнув першу п’ятірку. Четверте місце по праву зайняв «Король» Жан Лє Кам. Шістдесятирічний ветеран Vandee Globe справедливо став одним з героїв цієї регати. Хай він і перетнув фінішний створ лише восьмим, час, наданий йому оргкомітетом за успішну рятувальну операцію, дозволив посісти 4 місце в загальному заліку. О пів на третю ночі на переповненому фінішному понтоні Жана зустрічало майже все перегонове містечко.

Рекордсмени

Хоча рекордний час переможця минулої регати Армеля Лє Кліша у 74 дні 3 години та 36 хвилин лишився нездоланним, ця регата також мала своїх рекордсменів. По-перше, рекордною була сама кількість учасників – 33 екіпажі. Також рекордною була кількість яхтсменів, що вперше взяли учать у цих перегонах – 18 осіб. Що ж до особистих рекордів, то з ними можна привітати двох.

Дам’єн Сегуйн на яхті Groupe APICIL перетнув фінішний створ шостим (загальне місце – сьоме) після 80 днів 21 години 58 хвилин та 20 секунд. Дам’єн став першим і єдиним паралімпійцем (та й людиною з інвалідністю загалом) на фінішному понтоні навколосвітньої регати. Він також показав кращий результат серед яхт без фойлів. Сегуйн народився без кисті лівої руки, але з дитинства був закоханий у море і вітрила. Він був учасником чотирьох олімпіад і двічі вигравав золоті медалі, а також багатьох чемпіонатів світу та Європи в класі 2,4 m. А згодом сконцентрувався на крейсерських перегонах. Ця Vandee Globe була для француза першою, але, враховуючи солідний виступ на морально застарілій яхті, не останньою.

Третього лютого фінішний створ перегонів перетнула 31-річна Кларіса Кремер. Її час – 87 днів 2 години та 24 хвилини – побив 21-річний рекорд славетної британки Елен МакАртур, встановлений у Vandee Globe 2000–2001 (на той час МакАртур було всього 24 роки). Кларіса стала найшвидшою жінкою-фіналісткою Vandee Globe в історії. Її результат у регаті – загальний рекорд навколосвітньої соло циркуляції серед яхтсменок на яхті-монотипі. Спортивна кар’єра Кларіси ще тільки починається, адже вона вперше взяла участь у перегонах на яхті класу IMOCA лише 15 місяців тому, а перший старт її серйозних офшорних перегонів у регаті серії Mini-Transat відбувся у 2017 році. Вражаючий прогрес парижанки робить її однією з тих, за ким точно стежитиме вітрильницька офшорна спільнота в майбутньому.

Результати перегонів:

1. Янік Беставен, FRA – 80 днів 03 години 44 хвилини 46 секунд
2. Шарлі Далін, FRA – 80 днів 06 годин 15 хвилин 47 секунд
3. Луї Буртон, FRA – 80 днів 10 годин 25 хвилин 12 секунд
4. Жан Лє Кам, FRA – 80 днів 13 годин 44 хвилини 55 секунд
5. Боріс Херман, GER – 80 днів 14 годин 59 хвилин 45 секунд
6. Тома Рюант, FRA – 80 днів 15 годин 22 хвилини 01 секунда
7. Дам’єн Сегуйн, FRA – 80 днів 21 година 58 хвилин 20 секунд
8. Жанкарло Педоте, ITA – 80 днів 22 години 42 хвилини 20 секунд
9. Бенжамін Дутрекс, FRA– 81 день 19 годин 45 хвилин 20 секунд
10. Максім Сорель, FRA – 82 дні 14 годин 30 хвилин 15 секунд
11. Армель Тріпон, FRA – 84 дні 19 годин 07 хвилин 50 секунд
12. Кларіса Кремер, FRA – 87 днів 02 години 24 хвилини 25 секунд
13. Жеремі Бейо, FRA – 89 днів 18 годин 55 хвилин 58 секунд
14. Роман Атанасіо, FRA – 90 днів 02 години 46 хвилин 02 секунди
15. Орнод Босьє, FRA – 94 дні 18 годин 36 хвилин 06 секунд
16. Коджіро Шіраїші, JAP– 94 дні 21 година 32 хвилини 56 секунд
17. Алан Рура, SWI – 95 днів 06 годин 09 хвилин 56 секунд
18. Стефан Лє Діразон, FRA– 95 днів 08 годин 16 хвилин 00 секунд
19. Піп Хейр, GBR– 95 днів 11 годин 37хвилин 30 секунд
20. Діда Коста, ESP – 97 днів 06 годин 27 хвилин 03 секунди
21. Клемен Жіро, FRA – 99 днів 20 годин 08 хвилин 31 секунда
22. Міранда Мерон, GBR – 101 день 08 годин 56 хвилин 51 секунда
23. Мануель Козін, FRA – 103 дні 18 годин 15 хвилин 40 секунд
24. Алексія Барьєр, FRA – 111 днів 17 годин 03 хвилини 44 секунди
25. Арі Хуусела, FIN – 116 днів 18 годин 1 хвилина 46 секунд

Поза заліком:

• Ізабель Жошке, FRA/GER – 107 днів 21 година
• Сем Девіс, GBR – 26 лютого

---

Текст: Єгор ПОЛІЩУК
Фото: Jean-Marie LIOT, Kevin ESCOFFIER, Boris HERRMANN, Anne BEAUGE, Isabelle JOSCHKE, Yannick BESTAVEN, Jean-Louis CARLI, Bernard Le BARS, Yvan ZEDDA, Nicolas TROUSSEL