31-й Кубок Бодрума

share on:

Вітрильництво поважає традиції. Воно й недивно, адже саме на вікових традиціях заснована морська практика. Традиції вітрильництва посідають одне з провідних місць у культурі та історії Бодрума, нині насамперед туристичного містечка на Егейському узбережжі Туреччини. Справа моряків тут переходила від покоління до покоління, і цей процес продовжується й сьогодні.

Бодрум – знаний центр побудови класичних турецьких шхун – гюлет. Раніше місцеві моряки виходили на них у море для вилову риби чи перевезення вантажів, проте в новій історії регіону торгова та рибальська функція гюлет змінилась на туристичну. Широкі корпуси дерев’яних шхун наповнились каютами замість трюмів і почали возити туристів, аматорів вітрильництва та закоханих у бірюзове море в екологічні «блакитні круїзи».

Одним з популяризаторів такого відпочинку був відомий місцевий поет та письменник Джеват Шакір Каабагачли, також відомий як «Рибалка з Галікарнасу». Саме він у середині ХХ століття почав пропагувати «блакитні круїзи», спочатку серед турецьких інтелектуалів та еліти, а потім і на світовому рівні. Поет був одним з перших, хто почав виходити в море на гюлетах заради відпочинку, а не промислу. Прізвисько «Рибалка з Галікарнасу» не випадкове, адже Бодрум виріс на руїнах цього стародавнього могутнього античного міста. Стародавньою історією та збереженими пам’ятками щедро просякнуте місцеве узбережжя.

Сьогодні Бодрум продовжує бути центром побудови гюлет, щоправда, тепер вже сучасних комфортабельних круїзних яхт. Місто також є одним із центрів морського туризму та відпочинку. Що й казати, якщо сьогодні чартерний флот гюлет у Бодрумі настільки великий, що може навіть посперечатись за кількістю спальних місць з готельними комплексами.

Але повернемось до вітрильницьких традицій. Скільки часу повинно пройти для їх становлення й увіковічення в культурі? Чи можуть сьогодні, коли життя змінюється набагато швидше, народжуватись нові традиції? Чи достатньо тридцяти років, аби подія переросла в традицію, без якої важко уявити життя міста?

Тридцять один рік тому невелика група яхтсменів-аматорів з Бодрума вирішила провести незвичні вітрильні перегони. Суднами-учасниками виступали дерев’яні гюлети. Всього взяли участь 18 екіпажів. Перегони сподобались яхтсменам і наступного року зібрали вже більше зацікавлених учасників. Так народилась щорічна вітрильна регата «Кубок Бодрума». Незвичний флот туристичних яхт природно вніс корективи у формат перегонів, і скоро Кубок Бодрума став одним з головних осінніх фестивалів регіону, який щороку збирає тисячі гостей і туристів.

Одним з тих, хто стояв у витоків Кубка є Ерман Араз, директор компанії Era Yachting та клубу Era Bodrum Sailing Club. Сьогодні пан Араз – почесний президент Кубка Бодрума, який кілька років тому передав обов’язки директора регати Сулейману Унсалу та його молодій команді. Симбіоз двох поколінь, їх ідей та підходів до розвитку змагань і фестивалю дозволяє Кубку розвиватися і кожного року приємно радувати учасників цікавою програмою.

Приблизні дати проведення регати відомі заздалегідь. Це зазвичай кінець жовтня. Кожного року в цей час Бодрум насправді живе цією регатою, вона стає подією пізньої осені для міста, його жителів та гостей. Ось і відповідь на питання, поставлені вище…

Багатьох цікавить ще один аспект: чого все-таки більше в Кубку Бодрума – перегонів чи фестивалю? Ствердно вибрати лише один напрям важко, оскільки організаторам дійсно вдається поєднати спортивну складову з насиченою береговою програмою.

Цьогорічна регата складалася з 5 етапів, кожен з яких носив ім’я одного з титульних спонсорів регати: American Hospital (головного спонсора регати, яка протягом трьох років носить повну назву American Hospital Bodrum Cup), Anadolu Sigorta, Metro, Opet та Yalikavak Marina. Відкриття припало на 21 жовтня. На церемонії виступали представники організаційного та перегонового комітетів, головний суддя змагань, офіційні гості та представники спонсорів і партнерів регати. Саме там було оголошено і кількість учасників регати-фестивалю: 44 «традиційні» яхти, 29 крейсерсько-перегонових та понад 30 яхт підтримки. Разом із суднами організаційного комітету загальний флот регати становив 118 човнів, на яких майоріли не лише прапори Туреччини, але й стяги Мальти, Німеччини, Нідерландів, США, Маршаллових островів, Норвегії, Швеції, Франції, Сполученого Королівства. Варто відзначити, що кожного року регата приваблює все більше сучасних крейсерських яхт. За рахунок збільшення цієї групи перегони можуть увійти в топ наймасовіших вітрильницьких змагань Європи, принаймні саме таке завдання ставить перед собою президент Кубка Сулейман Унсал до 2025 року.

Також з’являються і нові гюлети-учасниці. Цього року флот класичних яхт поповнила збудована у 2013 році сучасна гюлета Vay завдовжки трохи більше 40 метрів. Деякі нові яхти-учасниці приходять у Бодрум з інших країв. Для прикладу, дерев’яна класична двощоглова яхта Fastnet Lady, 1993 року побудови, з портом приписки Гамбург. Екіпаж яхти запросили до Бодрума співвітчизники-яхтсмени, які вже багато років беруть участь у Кубку на 27-футовому спортивному тримарані Wahring Darling.

Перегоновий флот регати поділяється на кілька дивізіонів. «Традиційні» яхти змагаються у трьох групах. До першої входять згадані «гюлети». Друга – «тіранділи», ще одні традиційні для регіону вітрильні човни, родом з Егейського регіону. «Тіранділи» зазвичай менші за гюлети, мають одну щоглу і набагато нижчий борт. Серед інших їх вирізняє симетрична архітектура носа та корми і здебільшого навісне стерно. Третя група носить назву «мозаїка». До неї входять усі інші «традиційні» яхти, не гюлети та тіранділи. Група гюлет поділяється на три підгрупи, тіранділ – на дві. Крейсерсько-перегоновий флот також розділено на три підгрупи, одна з яких складається з багатокорпусників.

Перший етап регати пройшов 22 жовтня. Старт та фініш – у Бодрумі. Перегони, з яких відкрилась спортивна частина регати, мали меморіальний характер. Перед стартом представники оргкомітету та офіційні гості спустили на воду із суддівського судна чотири вінки в пам’ять про учасників та друзів регати, які пішли з життя після попереднього Кубка. Учасники підтримали церемонію звуковими сигналами.

Дистанція перших перегонів становила близько 11 миль. Флот пройшов уздовж узбережжя на південний захід, обігнув один знак, пройшов далі та обійшов невеличкий острів-скелю, після чого повернувся назад. Старт пройшов за тихого вітру, який перейшов у штиль при огинанні першого знака. В таких умовах була особливо важлива злагоджена робота з вітрилами, в багатьох екіпажів були труднощі з постановкою та прибиранням передніх вітрил на різних курсах. У результаті перемогу святкували ті екіпажі, які за такого слабкого вітру робили менше не лише тактичних, але і технічних помилок. Вітер посилився, коли більшість учасників проходила останню третину дистанції, й кольорові та білосніжні вітрила наповнились рушійною силою. Одним із найяскравіших і водночас моторошних моментів цих перегонів стало розходження 28-метрової гюлети Jasmin 1 з на десять метрів більшою суперницею Take it Easier, яке ледь не закінчилось зіткненням. Стерновому Take it Easier навіть довелось увімкнути двигун, аби уникнути навалу, що не заборонено правилами: в екстрених ситуаціях дозволяється увімкнути мотори, але не більше ніж на одну хвилину. В будь-якому випадку зі сторони, тим більше з борту невеликого журналістського РІБу, ситуація виглядала вражаюче.

Вітрова картина першого перегонового дня повторилась і наступного, щоправда, вітру було іще менше. Маршрут других перегонів регати Бодрум – бухта Кісебуку (Kissebuku). Довжина дистанції – близько 15 миль. Проте для групи «традиційних» яхт перегони пройшли за скороченою дистанцією у зв’язку з несприятливими вітровими умовами. Крейсерські яхти, натомість, стартували між узбережжям неподалік від Бодрума та островом Кара Ада, обійшли його лівим бортом і стали на курс до бухти. Довжина скороченої дистанції становила близько 9 миль і не включала огинання острова.

Бухта Кісебуку – знакове місце для Кубка Бодрума. До бухти важко дістатись наземним транспортом, вона чиста, тиха і затишна. Зупинка в цьому мальовничому місці – дань традиції Бодрумських екологічних «блакитних круїзів», завдяки якій організатори нагадають про те, як важливо оберігати природу й поважати чистоту моря, яке дає життя і роботу багатьом поколінням місцевих жителів.

З бухтою пов’язана ще одна традиція регати, мабуть найдобріша. Яхти-учасниці швартуються в Кісебуку борт до борту, утворюючи залежно від кількості замкнуте коло або два великих півмісяці. Називається цей дружній та дійсно товариський ритуал «Коло Любові». За словами Ермана Араза, вперше «Коло Любові» було проведено 15 років тому, тоді 45 яхт утворили коло напроти середньовічного Бодрумського замку. Після цього «Коло Любові» перемістилось до бухти Кісебуку, цього року два півмісяці утворили 125 яхт.

Треті перегони регати стартували та фінішували в Кісебуку. Старт за легкого, постійного вітру, довжина дистанції – близько 12 миль. Флот йшов уздовж узбережжя на схід з поворотом навпроти бухти Чокертме. Після огинання знака вітер посилився. Цього разу знову ледь не обійшлося без зіткнення. Тепер фігурантами стали Jasmin 1 та гюлета Grandi довжиною 26 м. Не обійшлось і без протесту, що цікаво, поданого з гюлети-конкурента Dragonfly, яка ходить під мальтійським прапором. Це демонструє, наскільки завзято учасники підходять до перегонів.

Після фінішу третього етапу настав час ще однієї традиції Кубка Бодрума – конкурсу коків. Це змагання в рамках змагань вже давно з повагою відмічають шеф-кухарі кращих місцевих ресторанів, адже саме вони і є суддями. Та на відміну від великих ресторанних кухонь, коки готують усі страви, які подають на конкурс, виключно на камбузах своїх яхт. Один із спонсорів, мережа супермаркетів, забезпечує учасників продуктами, їх доставляють на судна в закритих контейнерах напередодні конкурсу, тож коки до останнього не знають, які інгредієнти потрібно буде використовувати цього року. Кожному корабельному «шефу» може допомагати один член екіпажу. Разом вони мають підготувати кілька різних страв. Оцінюється не лише смак, а й подача, зовнішній вигляд та оригінальність. Як показує практика, роботи коків нічим не поступаються стравам кухарів кращих місцевих закладів й часто залишають суддів приголомшеними.

Четвертий етап регати: Кісебуку – Гумушлюк. Перегони пройшли за помірного вітру, дистанція цих перегонів була найдовшою в Кубку цього року. Гумушлюк – невелике туристичне селище, що спускається з невеликого схилу до узбережжя із затишною бухтою. Набережна містечка наповнена чисельними кафе та рибними ресторанами, які буквально переходять один в одного, а вгорі розташований сувенірний ринок. Навпроти Гумушлюка знаходиться так званий «заячий» острів, потрапити на який можна вбрід затопленою античною дамбою чи на веслувальному човні. На острові, як видно з народної назви, живуть зайці. Дамба, за легендами, була побудована царем Мавсолом, аби він міг насолоджуватись романтичними прогулянками по острову зі своєю дружиною. На острові археологами було знайдено чимало античних і ранньохристиянських пам’яток, а на території, де зараз знаходиться Гумушлюк раніше розташовувалось античне місто Міндос.

Ще однією принадою зупинок регати в Кісебуку та Гумушлюку булла тепла, майже літня погода. Прогрівалось і море, тому учасники регати, а особливо іноземні гості, які приїхали до Бодрума спеціально на Кубок, мали змогу накупатися.

Останні перегони регати проходили за маршрутом Гумушлюк – Яликавак. Довжина дистанції становила близько 10 миль, вітру і хвиль було значно більше, ніж у перші дні регати. Цей етап був вирішальним, оскільки за перемогу в своїх дивізіонах і підгрупах вели чимало екіпажів. На фініші можна було спостерігати за протистоянням гюлети Dragonfly з Бодрумським муніципальним навчальним вітрильником STS Bodrum. Dragonfly першою перетнула фінішний ствір, але в процесі величезний яскравий помаранчевий code zero було розірвано, й зовсім невелика його частина залишилась розвиватись на топі щогли. Зрештою, саме Dragonfly стала переможницею в заліку гюлет та підгрупі «Гюлети А».

Інші призери і переможці були оголошені на масштабній церемонії закриття регати, яка пройшла на великій, зібраній спеціально для Bodrum Cup, сцені, розташованій на території Yalikavak Marina, яка приймала регату в завершальний день. Ця марина, збудована у середині 2000-ого, може прийняти близько 700 суден. Вона неодноразово отримувала різноманітні нагороди й у сезоні 2018–2019 утримала титул «Кращої люксової марини для супер’яхт».

Церемонія нагородження розпочалася з виступів офіційних осіб регати, після чого були вручені спеціальні нагороди наймолодшим учасникам Кубка Бодрума – 2019: ними стали малюки з екіпажів яхт Teos та Kugu 1 віком всього 2 та 3 місяці. Майбутні яхтсмени! Окрім того, спеціальною нагородою було відзначено екіпаж гюлети Buyuk Yunus, це єдине судно, яке без перерв брало участь у всіх регатах на Кубок Бодрума за 31 рік існування. Загальну перемогу в «традиційному» дивізіоні святкувала тіранділа Hizir 1 (екіпаж також отримав нагороди в загальній групі тіранділ та підгрупі «Тіранділи В»), друге місце посіли минулорічні загальні чемпіони, екіпаж гюлети Dragonfly. Бронзові призи завоювала двощоглова яхта Beluga 1, яка виступала в групі «мозаїка» (і святкувала перемогу в ній).

У загальному флоті гюлет перемогу святкувала Dragonfly, друге місце посі ла Vay, третє – STS Bodrum. Hizir 1 була кращою в загальному рейтингу тіранділ, срібло дісталось яхті Bastarda, бронза – Alice.

Серед крейсерсько-перегонового флоту призові місця загального рейтингу посіли яхти з підгрупи «Круїзер B»: Navita, Liquid Sky, Cape Horn. У своїй підгрупі ці яхти посіли такі самі місця.

Призові місця в інших групах розподілились таким чином:

«Гюлети А»:

  1. Dragonfly
  2. STS Bodrum
  3. Vay

«Гюлети B»:

  1. Jasmin 1
  2. Grandi
  3. Nemesis

«Гюлети C»:

  1. Kuğu 1
  2. Akin A
  3. Mina

«Тіранділи А»:

  1. Usta K
  2. Muammer Bey
  3. Nerissa

«Тіранділи В»:

  1. Hizir 1
  2. Alice
  3. Bastarda

«Круїзери А»:

  1. Nazare
  2. Aspars
  3. Mira 2

«Круїзери С» (багатокорпусники):

  1. Wahring Darling
  2. Joy Of Wind
  3. Dentadent

Церемонія нагородження завершилась грандіозним концертом. До речі, концертною програмою були наповнені усі дні регати.

Цьогорічна берегова програма була побудована навколо постаті відомого турецького скульптора Ільхана Комана та його судна Hulda. Коман здебільшого використовував метал у своїх скульптурах й здобув визнання у світі сучасного мистецтва завдяки експериментаторським технікам кінетичної скульптури. В своїх роботах він часто поєднував наукові та мистецькі принципи.

Судно Hulda на набережній селища Гумушлюк

Ільхан Коман закінчив Стамбульський університет образотворчих мистецтв у 1945 р., де був учнем німецького скульптора Рудольфа Белінга. Після цього Коман продовжив навчання та працю в Парижі, в Академії Жуліана та Луврській Школі. Повернувся скульптор на батьківщину 1951 року і почав роботу в своїй alma mater. Через вісім років разом із родиною переїхав до Швеції, де 1965 р. придбав дерев’яну двощоглову торговельну шхуну Hulda 1905 р. побудови, яка після реставрації слугувала скульптору будинком та художньою майстернею. Ільхан Коман помер у Стокгольмі у 1986 році, його прах було розвіяно посеред Балтійського моря. Мрією художника було прийти на Hulda до Середземного моря та берегів рідної Туреччини. Здійснилася ця мрія лише у 2000 році, коли шхуна під вітрилами дійшла до Стамбулу, дорогою вона як плавучий музей здійснила зупинки в Амстердамі, Антверпені, Лісабоні, Барселоні, Неаполі та Салоніках. У рамках 31-ї регати Bodrum Cup Hulda вперше прийшла до Бодрума, де була відкрита для відвідувачів протягом усіх днів регати (окрім того, Hulda відвідала Гумушлюк та Яликавак разом із регатою). На борту судна було влаштовано експозицію зі зменшеними копіями робіт скульптора. Один з головних сучасних турецьких архітекторів Невзат Саїін 22 жовтня провів лекцію «Ільхан Коман – делікатний вікінг», де розповів про творчий доробок скульптора. Гостем лекції став син Ільхана Ахмет Коман.

Зменшена копія найвідомішої роботи скульптора Ільхана Комана під назвою «Середземне море»

Ільхану Коману та його любові до моря присвячено й оновлений головний приз регати, який було вперше вручено цього року. Дизайн незвичного та елегантного кубка надихнувся роботами видатного скульптора. Екіпаж Hizir 1 став першими яхтсменами, які підняли над головою новий трофей.

Регата «Кубок Бодрума» щороку збирає гостей із різних країн та континентів. Долучитись до неї можна в двох форматах: орендувати каюту на судні підтримки й, беручи участь у всіх заходах берегової та культурної програми, спостерігати за перегонами зі сторони, можна також орендувати каюту безпосередньо на гюлеті-учасниці.

Останній шлях з кожним роком обирає все більше аматорів вітрильництва. Але для багатьох регата вже стала особистою традицією, як наприклад, для голландки Лаури Вергер, яка з 2013 року бере участь у Кубку Бодрума на гюлетах Grandi та Kugu 1: «Я люблю цю регату, люблю, коли ми перемагаємо і коли програємо, люблю і в штиль, і в шторм, люблю незважаючи на результат і не завжди зрозумілу систему гандикапу. Тиждень Bodrum Cup вже став моїм улюбленим часом року: приїжджати в це прекрасне місце, спостерігати за вітрильниками на дистанції та роботою нашого екіпажу. Це справжня насолода».


Текст: Єгор ПОЛІЩУК
Фото автора та надані організаторами

Leave a Response