Цього року в Дніпрі вперше в Україні було проведено чемпіонат з вітрильного спорту змішаних екіпажів-двійок на яхтах класу Platu 25. Змагання проходили з 4 до 7 липня на базі яхт-клубу «Бартоломео». Я брав участь у перегонах як матрос зі стерновою Анастасією Гафенко у команді Kontramarka на яхті Astra.
Організаторами змагань виступили: Вітрильна федерація України, Вітрильний крейсерсько-перегоновий союз України, Вітрильна федерація Дніпропетровської області, Дніпровська міська федерація вітрильного спорту, МIR Racing Yacht Club, за підтримки компанії Sail Races.
Чемпіонат зібрав 5 екіпажів із Києва, Дніпра та Одеси. Передумовою його проведення стало включення до програми Олімпіади 2024 р. дисципліни офшорних перегонів на кільботі-двійці зі змішаним екіпажем. Клас яхти для цієї дисципліни буде обрано пізніше, проте це має бути генакерна яхта, спроєктована спеціально для безпечних перегонів екіпажу-двійки. Звичайно, клас Platu 25 – це перегонова яхта для екіпажу з 4–5 осіб, однак цей факт зробив чемпіонат навіть цікавішим.
Яхти для регати були надані дніпровським перегоновим яхт-клубом MIR, який заснував Ігор Матвієнко, чемпіон Європи, світу та олімпійських ігор в класі 470. Усі яхти мали чудовий стан та були призначені екіпажам шляхом жеребкування.
Рівень учасників змагань був високий і конкурентний, боротьба за перше місце велась до фінішу останніх перегонів чемпіонату. Усі гонщики мають за спиною досвід вітрилення в олімпійських класах.
Оскільки майбутній олімпійський формат перегонів є офшорним, то чемпіонат включав, окрім звичних для перегонів цього класу в Україні коротких перегонів, ще й маршрутні, фінальна гонка регати проходила вночі. Знаю, що багато хто у світовій вітрильній спільноті з певним подивом сприйняв новину про включення до програми Олімпіади такої дисципліни, проте після участі в чемпіонаті можу впевнено сказати, що формат таких перегонів надзвичайно цікавий.
Яхта Platu 25 нагадує мені збільшену 470, клас який мені дуже подобається. Хотілося спробувати себе у перегонах такого формату. Чи витримаю? Навантаження були колосальними. Ще ніколи не переживав таких навантажень, хоча я змагаюсь у класі «Фінн», який є дуже атлетично вимогливим. Фактично в ролі шкотового потрібно було працювати за чотирьох, але руки тільки дві. Часом потрібно було справжні акробатичні прийоми виконувати. Перегони були цікаві, бо були важкі. Ще до перегонів я думав, оскільки екіпаж скорочений, то, наприклад, спінакер ми не носитимемо – та де там, все було.
Чемпіонат розпочався з вечірньої короткої гонки, дистанція складалась із трьох петель. Вітер з поривами до 10 м/с, тож працювати на яхті було досить складно фізично. Наступного дня були проведені маршрутні перегони – старт о 9 ранку, фініш приблизно о 17:00, вітер здебільшого західний з переходами у північно-західний, поперек Дніпра. Загальна довжина дистанції – 30 миль. Третій перегоновий день був найінтенсивнішим – зранку три короткі гонки, а о сьомій вечора старт ще одних маршрутних перегонів. Наша яхта фінішувала о 07:30 ранку наступного дня.
Загалом перегоновому комітету вдалось провести усі заплановані гонки. Очолювала його Ольга Балабуха, секретарем була Інна Коробаза, технічна допомога – Віталій Рудер.
Нічні перегони були дуже важкі та виснажливі. Втома та бажання сну давали про себе знати. Найважчою була перша година після світанку. За ніч мені тричі довелось пірнати у воду, аби звільнити кіль від водоростей. Пощастило, що ми жодного разу не «спіймали» рибальської сітки, а от декому з наших суперників потрібно було їх зрізати. Щоб не засинати я обливався водою, ляскав себе долонями, іноді ледь не бив, також пили каву з термоса та говорили. З іншого боку, потрібно відмітити надзвичайну красу ріки в цій акваторії та можливість спостерігати зоряне небо з борту яхти. На нашому шляху зустрічалось багато невеликих острівців, тож на яхту в гості прилітали пташки – повний контакт з природою. Скажу відверто, у цій нічній маршрутній гонці я віддав ледь не всі сили, наступного дня побачив, що весь у синцях.
Також я вперше у своїй перегоновій кар’єрі змагався у змішаному екіпажі-двійці. Це теж цікавий новий досвід. Він мені сподобався: на підсвідомому рівні я намагався показати себе з найкращої сторони. Анастасія – чудова стернова: дисциплінована, усі команди були короткі та чіткі, нічого зайвого.
Перемогу в чемпіонаті святкував екіпаж Анастасія Колесніченко/Віталій Мошковський. Вони розпочали регату з 4 місця і разом з перемогою у вирішальній маршрутній гонці здобули загальний виграш. Досвід переміг. Другими були Анна Кисельова та Ярослав Сахарута, третіми – Катерина Гуменко та Сергій Коваль, а четверте місце посіли Маргарита Кругман і Тарас Дмитренко.
На жаль, наш екіпаж на цій регаті посів п’яте місце. Не завжди щастило з вітром у ключові моменти, інакше, думаю, ми могли цілком посісти і вищу сходинку. До регати ми з Анастасією встигли провести два тренування – замало.
Усі учасники чемпіонату залишились задоволені. Наскільки я знаю, усім сподобався цей формат. Думаю, у нього є майбутнє в Україні. До того ж те, що цю дисципліну внесено до Олімпійської програми, є хорошою основою для подальшого розвитку. Наступного року World Sailing вперше проведе офшорний double-handed чемпіонат світу на яхтах українського виробництва Luka 30. Перегони відбудуться в рамках регати Rolex Middle Sea Race, зі стартом і фінішем у столиці Мальти Валлетті.
Впевнений, що перегони змішаного екіпажу-двійки на кільботах можливо і потрібно проводити в Україні. При цьому флот Platu 25 у нас представлений трьома містами, окрім Дніпра, це Київ та Одеса, тож у наступному році можна провести трьох етапний чемпіонат на різних акваторіях.
Хочу висловити подяку яхт-клубу MIR та його засновнику Ігорю Матвієнку, а також партнерам клубу компаніям Volvo та Українській страховій компанії, за підтримки яких вдається тримати клубний флот у хорошому стані, доступним для занять вітрильництвом.
Екіпаж яхти Astra дякує компанії Kontramarka та особисто її директору Олександру Порядченку за всебічну підтримку на цих чудових змаганнях.
Текст: Павло КРАЙНЄВ
Фото: Вадим ЖУК