Вахтовий начальник

share on:

Вже близько двадцяти років компанія Volvo Penta надає своїм співробітникам, у тому числі і регіональним представникам, можливість на власні очі побачити перегони Volvo Ocean Race: старт або фініш одного з етапів, портові перегони та роботу перегонового містечка в Ґетеборзі. Починаючи з 2001 року, Volvo Penta проводила в місті семінари та конференції саме в дати зупинок флоту там. Часом дати збігалися із загальним фінішем регати, наприклад у Volvo Ocean Race 2005-2006, коли фініш останнього етапу навколосвітніх перегонів відбувся під ґетеборзьким мостом. Перемогу на етапі здобув Пол Кайард на яхті Pirates of the Caribbean, загальну перемогу в тій регаті святкував екіпаж ABN AMRO зі шкіпером Майком Сандерсоном. Мені, як представнику Volvo Penta в Україні, випала нагода бути присутнім на цих заходах. Тому було надзвичайно цікаво і хвилююче на власні очі в червні цього року побачити останні перегони Volvo Ocean Race. В Ґетеборзі відбулась проміжна зупинка між 10 і 11 етапами регати. Раніше цього року стало відомо, що компанія Volvo вирішила обмежити свою роль в організації змагань: перегони були продані іспанській компанії Atlant Ocean Racing Spain.

Цього року портові гонки в Ґетеборзі пройшли за гарної погоди: вітер швидкістю 15–18 вузлів, принесений дощем прямо з Данії. Це дозволило помилуватися повною швидкістю перегонових машин Volvo Ocean 65.

Окрім цього, мені випала нагода познайомитися і поспілкуватися з австралійцем Крісом Ніколсоном, вахтовим начальником на яхті AkzoNobel. Він люб’язно запросив мене на борт AkzoNobel, щоб побачити яхту зсередини, і погодився відповісти на кілька запитань для журналу «Шкіпер». Кріс вразив щирістю, привітністю та простотою у спілкуванні.

За плечима в яхтсмена перемоги на світових та європейських чемпіонатах в класах 505 та 49er, участь у двох олімпіадах та шести регатах Volvo Ocean Race (включно з перегонами 2017-2018).

Кріс Ніколсон та Олег Перестюк

Ви неодноразово брали участь у навколосвітніх перегонах Volvo Ocean Race і як шкіпер, і як вахтовий начальник. Чим відрізняються ці ролі?

Особливої різниці немає. У зв’язку з тим, що в цій регаті в екіпажі було багато новачків океанських офшорних перегонів, у AkzoNobel було всього чотири яхтсмени, які могли вести човен у складну погоду. Я був одним з них. Тому відповідальність вахтового начальника в цих перегонах була такою ж серйозною, як і шкіпера.

У цій регаті дуже багато щільних фінішів. Як гадаєте, чому?

У першу чергу це пов’язано з монотипністю флоту. Яхти однакові, вітрила однакові, обладнання однакове. Навіть обслуговування яхт здійснюється однією компанією – все централізовано. В поєднанні із загальним високим рівнем майстерності екіпажів це дає такий результат. Також це дає можливість останнім бути першими. Для прикладу, фініш Mapfre у Ньюпорті: вони йшли четвертими чи п’ятими під час довжелезної гонки, але на фінішному відрізку етапу випередили всіх.

Яким чином Вам допомагає Ваш багатий олімпійський досвід? Як колишні олімпійці проявляють себе в океанських перегонах?

На сьогоднішній день майже всі учасники регат на кшталт Volvo Ocean Race мають олімпійське минуле, особливо молодь. Офшорні перегони – це натуральний спосіб розвитку будь-якого яхтсмена, а досвід, здобутий під час виступів в олімпійських класах, безцінний.

У цій регаті вперше були використані змішані екіпажі. Ваше ставлення до цього?

Я дуже підтримую це рішення. Воно надало свіжості регаті, винесло взаємини екіпажів на абсолютно новий рівень. У деяких аспектах підвищило дисципліну. Окрім того, такий підхід важливий для усіх вболівальниць, які стежать за перегонами, і особливо молодих яхтсменок, для яких це додаткове натхнення продовжувати старанно займатися вітрильним спортом.

Що було найважчим під час перегонів?

Спати. Коли яхта йде в океані з високою швидкістю, карбон дуже гримить. Відчуття – неначе всередині барабана. Часом шум стоїть такий, ніби яхта зараз розвалиться на шматки, хоча це звісно не так. Також одними з найтяжчих моментів є прощання з родиною на старті довгих етапів. У моїй сім’ї ми дійшли домовленості, що моя дружина і діти залишають перегонове містечко за день-два до старту особливо довгих етапів. Так ми можемо спокійно попрощатися, підтримати один одного і на старті мене не мучить відчуття, коли я бачу сльози на очах своїх рідних, які залишились на березі. Часто навіть найдосвідченіші спортсмени в такі моменти і самі не можуть втримати сліз – у всіх були такі моменти.

Мене завжди цікавило, як учасники Volvo Ocean Race контролюють яхту?

На ній встановлено близько 60–70 датчиків, які вимірюють навантаження. Зазвичай ми йдемо на 95–97% дозволених навантажень. Але під час 9 етапу перегонів, коли наш екіпаж встановив новий рекорд добового переходу регати, показники зашкалювали за 100%!

Чи робив перегоновий екіпаж певні модифікації яхти?

Ні. Хоча нам довелось вирішувати кілька невеликих недоліків. Наприклад, місце штурмана знаходиться під ванною кокпіту, і прямо над штурманським столом збирався конденсат. Ми наклеїли там арокал, зігнули його, утворивши піддашок, і по ньому конденсат капав вже не на голову штурману, а виводився вбік.

Варто сказати, що яхти зроблені дуже міцно. В цих перегонах майже не було деламінації корпусів.

Як відрізняються яхти Volvo Ocean 65 від Volvo Open 70 (використовувались у перегонах з 2005 до 2012 рр.)?

Volvo Open 70 при певних вітрових умовах ставала просто некерованою – занадто багато потужності. Ці 5 футів роблять колосальну різницю.

Ви вперше взяли участь у перегонах у 2001-2002 роках, то була перша регата після переформатування Whitbread Round the World Race у Volvo Ocean Race. Як змінилися перегони з роками?

Завдяки тому, що з часом були обмежені можливості участі в регаті великих компаній – синдикатів, перегони стали цікавішими. Раніше та компанія, яка вкладала більше грошей в яхту та екіпаж, часто й перемагала. Непоодинокі прецеденти, коли компанії мали змогу виставити на регату одразу два човни. Введення флоту монотипів – це еволюційна складова розвитку регати. Її спортивна частина від цього тільки виграла.

Думаю, що новий виток у розвитку регати принесе нові ідеї. Наступні перегони мають бути дуже цікавими.


Текст: Олег ПЕРЕСТЮК
Фото: James BLAKE, Pedro MARTINEZ, Konrad FROST

Leave a Response