Яхти, і вітрильні, і моторні, призначені для прогулянок, перегонів і мандрівок. Зазвичай вони є малими суднами. Згідно з національною та міжнародною класифікацією такими суднами визначені плавзасоби довжиною до 24 м.
Вимоги пожежної безпеки до малих суден встановлено нормативно- правовими документами, затвердженими Регістром судноплавства України, які за необхідності можна придбати в офісі Регістра за адресою: м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 10.
Рекомендації, подані в цій статті, продиктовані здебільшого 50-річним досвідом автора в експлуатації невеликих вітрильних яхт, а також здоровим глуздом.
Під час плавання слід пам’ятати, що одним із ризиків для екіпажу та пасажирів яхти є пожежна небезпека. Полягає вона в тому, що мале судно (і не лише з дерева) може внаслідок пожежі загинути від вогню буквально за лічені хвилини разом із людьми. Незначна вогнестійкість конструкцій малого судна, обмежений простір його приміщень, вузькі проходи, круті східці значно ускладнюють евакуацію та інші дії людей у разі пожежі.
На жаль, значна частина судновласників, капітанів і екіпажів схильна ігнорувати ризик пожежі – одні внаслідок необізнаності, інші через власну самовпевненість. Між тим вогонь жертв не розбирає, і у випадку пожежі яхту може не врятувати навіть необмежена кількість води за бортом…
ПОЖЕЖА: УМОВИ ВИНИКНЕННЯ
Пожежа — це неконтрольоване горіння речовини або матеріалу. Для її виникнення необхідна наявність трьох факторів:
- горючого матеріалу;
- окислювача;
- ініціатора займання.
З роллю окислювача чудово впорається кисень атмосферного повітря. Особливістю пожежі на судні є роль вітру та зустрічного потоку повітря на ходу, які обидва роздмухують горіння.
Горючого матеріалу на яхті теж не бракує. До нього належать:
- конструкції корпусу;
- суднові меблі;
- опорядження;
- елементи обладнання та інженерних мереж;
- системи тепло- та звукоізоляції;
- блоки плавучості;
- вітрила;
- такелунок;
- пальне двигуна і сам двигун;
- харчові жири на камбузі;
- лакофарбові матеріали;
- боцманське майно;
- постільна білизна;
- одяг екіпажу та пасажирів тощо.
Особливо пожежовибухонебезпечними об’єктами на яхті є паливні баки та газобалонне обладнання камбуза, а отже, й скупчення випарів пального і газу у відсіках.
Ініціатором займання можуть стати:
- непогашена цигарка чи сірник;
- вогонь камбузної плити;
- іскра від електрообладнання;
- іскра від удару металевим інструментом;
- перегрітий випускний колектор двигуна;
- блискавка;
- навіть сонячний промінь, сфокусований скляною пляшкою.
Останнім часом набір пожежних ризиків для яхти поповнився також фактором наявності на борту під час круїзу або й у гавані пасажирів, цілком байдужих до вимог пожежної безпеки. А внаслідок зловживання алкоголем пасажирами прогулянкового судна цей ризик може стати критичним для яхти та людей на її борту.
ПОЖЕЖА: ФАКТОРИ УРАЖЕННЯ
Пересічна людина на запитання про пожежні ризики, не замислюючись, відповість: мовляв, можна згоріти.
Проте висока температура від горіння не є найбільш небезпечним фактором ураження. Значно серйознішою є небезпека отруєння продуктами горіння. Наприклад, пінопласт сендвичевої обшивки, блоків плавучості або рятувального круга при горінні виділяє пари синильної кислоти. Досить людині вдихнути ці пари лише один раз – і летальний наслідок гарантовано. Нічим не кращі продукти горіння поролонових матраців на ліжках або ПХВ-панелей оздоблення каюти.
Варто додати також небезпеку обрушення від пожежі конструкцій корпусу яхти та травмування ними людей на борту. Не слід забувати, що внаслідок руйнування піл час пожежі суднових електроприладів люди на борту можуть отримати електротравму.
ЯК ЗАПОБІГТИ ПОЖЕЖІ
Насамперед слід нагадати про те, що як міжнародне морське право, так і національне законодавство покладають відповідальність за пожежну безпеку малого судна на судновласника та капітана. Отже, ці особи ЗОБОВ’ЯЗАНІ вжити заходів щодо запобігання пожежам на борту, забезпечення живучості судна та рятування людей у випадку пожежі.
Ці заходи можна розділити на:
- конструкційні;
- організаційні;
- експлуатаційні.
До конструкційних заходів належать такі:
- Виділення моторного відсіку та камбузу пожежними переділками.
- Влаштування легкоскидних кришок люків, ілюмінаторів для виходу вибухової хвилі під час можливого вибуху.
- Обладнання судна надійною системою грозозахисту із заземленням щогли на металевий кіль, а елементів стоячого такелунку – на металеві ланцюги, занурені у воду під час грози.
- Захист підволоку каюти над камбузною плитою протипожежною ізоляцією. Раніше для цього застосовували азбестовий лист, проте через канцерогенні властивості азбестового пилу таку ізоляцію тепер виконують металевим листом на термоізольованому шарі.
- Забезпечення кожного приміщення судна двома зручними виходами для швидкої евакуації людей на випадок пожежі, навіть у темряві.
- Обладнання виходу з борту вихлопної труби двигуна іскрогасником або спрямування труби вниз до води.
- Забезпечення ефективної вентиляції всіх приміщень судна, насамперед, моторного відсіку та камбузу.
- 1 Оздоблення приміщень судна матеріалами з низькою горючістю та димоутворювальною здатністю.
- 1 Покриття або просочування дерев’яних конструкцій судна антипіреновим складом.
- Улаштування на судні електропроводки на горючих поверхнях лише на вогнестійкій прокладці.
- Встановлення на паливопроводах і газопроводах відсічних кранів, винесених за межі відповідно моторного відсіку та камбузу.
- Виконання газопроводу довжиною понад 2 м тільки з металевої трубки.
- Розміщення газових балонів у відсіках, шафах або рундуках, герметично відокремлених від кают з обладнанням у цих відсіках вентиляційних отворів вгорі для надходження повітря та внизу для витікання газу безпосередньо за межі судна.
- Розташування головного розподільчого щита (ГРЩ) поблизу головного східного трапу.
- Встановлення на ГРЩ загального рубильника для швидкого знеструмлення всього судна.
- Забезпечення можливості аварійного затоплення камбузного або моторного відсіків у разі пожежі.
- Встановлення пожежної помпи для гасіння пожежі забортною водою.
- 1 Встановлення системи пожежної сигналізації з датчиками диму в приміщеннях яхти та виведенням сигналу на пульт управління.
Організаційні заходи об’єднуються в протипожежний режим, який встановлюється та підтримується на судні.
До заходів протипожежного режиму належать такі.
- Призначення за розпорядженням судновласника або капітана особи, відповідальної за протипожежний стан судна. Зазвичай таким відповідальним призначається помічник капітана або боцман. Запис про це призначення з підписами капітана та призначеної особи вноситься до суднового журналу.
- Проведення відповідальною особою періодичних профілактичних оглядів судна та його систем з метою виявлення та усунення пожежних ризиків.
- Встановлення на малому судні режиму куріння. Мій 30-річний досвід капітана вітрильної яхти свідчить про необхідність повної заборони куріння на борту вітрильних суден довжиною до 10 м. На яхтах довжиною 10 – 24 м слід обладнати на кормі місце для куріння з попільницею з негорючого матеріалу, вогнегасником і запасом води в пожежній ємності.
Найкраще ж взагалі заборонити на борту користування будь-яким відкритим вогнем – сірниками, запальничками, свічками, мангалами, грилями, хлопавками, бенгальськими вогнями, петардами, феєрверками тощо.
Також доцільно встановити на яхті «сухий закон», насамперед, на прогулянкових яхтах з ненавченими пасажирами.
- Проведення перед початком прогулянки протипожежного інструктажу для пасажирів під підпис у судновому журналі. Як показує практика, такий простий захід здатний значно знизити рівень «пасажирської небезпеки» на борту, а в разі нещасного випадку може навіть відвести від капітана загрозу кримінальної відповідальності.
- Розробка розкладу дій екіпажу за пожежною тривогою.
- Періодичне проведення тренувань для екіпажу за пожежною тривогою.
Експлуатаційні протипожежні заходи передбачають таке:
- Постійний контроль цілості ізоляції та відсутності іскріння електросилової апаратури та арматури.
- Від’єднання акумуляторів від суднової мережі у випадку залишення яхти екіпажем на стоянці.
- Зберігання на судні використаного обтирального матеріалу в закритій металевій скрині та утилізація його на березі за першої можливості.
- Контроль герметичності паливопроводів і газопроводів щодо витікання пального та витоку газу.
УВАГА! Застосування відкритого вогню для перевірки герметичності суднових паливо- та газопроводів ЗАБОРОНЕНО!
- 1 Зберігання ключів від усіх приміщень на судні на загальному щитку біля головного трапа.
- 1 Регулярне провітрювання всіх суднових приміщень.
- 1 Перекриття відсічних кранів на паливо- та газопроводах після вимкнення двигуна і камбузної плити.
- 1 Контроль за відсутністю легкозаймистих предметів (ганчір’я) на вихлопному колекторі двигуна.
- 1 Унеможливлення доступу пасажирів до моторного та акумуляторного відсіків, камбузного газового обладнання, ГРЩ і комори з вогненебезпечними матеріалами.
- Утримання суднових шляхів евакуації у вільному стані. Забороняється захаращувати коридори, трапи, проходи й виходи будь-якими предметами та ставити на кришки вихідних люків вантаж, рятувальні засоби тощо. Замки та засуви на дверях житлових приміщень судна мають бути справними та вільно відчинятися.
ОРІЄНТОВНИЙ НАБІР ПРОТИПОЖЕЖНОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ МАЛОГО СУДНА
Вогнегасники. Як показує суднова практика, на яхті довжиною до 12 м доцільно мати два вогнегасники – по одному біля двигуна та на камбузі. На кожні наступні 2 метри довжини судна доцільно додавати по одному вогнегаснику. На судні довжиною до 6 м достатньо одного вогнегасника. Найкращий тип вогнегасника для яхти порошковий.
Вогнегасник слід розмістити в зручному місці (найкраще на судновій переділці на рівні грудей), але таким чином, щоб він не зменшував габаритів шляху евакуації.
Слід пам’ятати, що вогнегасник потребує періодичного обслуговування згідно з паспортними вимогами, а також захисту від прямих сонячних променів.
УВАГА! Вміти користуватися вогнегасником повинен кожен член екіпажу судна! Навчитися цього екіпаж може в найближчій до яхт-клубу пожежній частині за попередньою домовленістю й на безоплатній основі. Проведення таких навчань належить до функціональних обов’язків персоналу пожежних частин.
Пожежна кошма. Це шмат цупкої бавовняної тканини, брезентової або наметової, для накриття осередку займання та припинення горіння завдяки зупиненню надходження повітря. Орієнтовний розмір кошми може становити 1×1 м для судна до 10 м довжиною та 1,5×1,5 м – для судна довжиною 10 – 24 м. Для підвищення протипожежних якостей тканину кошми слід вкрити шаром рідкого скла або силікатного клею та просушити. Зберігати кошму найкраще змотаною в рулон у спеціальному чохлі або футлярі.
Пожежні відра ємністю 7 – 10 літрів. Найкраще для гасіння займання підходять металеві відра. Для забору забортної води кожне відро повинно мати на ручці міцну мотузку довжиною півтора метра, надійно прикріплену до ручки. На яхті довжиною до 7 м достатньо одного відра. На кожні три метри більшої довжини яхти рекомендую додавати одне відро.
Пожежна сокирка для руйнування палаючих конструкцій судна. На яхті довжиною до 12 м достатньо однієї сокирки.
Скриня з піском розмірами приблизно 0,5×0,5×0,5 м і совком (для яхт довжиною 15 – 24 м) для гасіння невеликих займань і присипання розлитого пального.
На яхті довжиною 15 – 24 м бажано мати ізолювальний протигаз (може підійти акваланг або шахтний саморятувальний дихальний прилад) для захисту органів дихання при гасінні пожежі. Балон цього приладу має бути постійно заправлений киснем або повітрям.
АЛГОРИТМ ДІЙ ПРИ ПОЖЕЖІ НА МАЛОМУ СУДНІ
Крок 1. За допомогою засобів мобільного та радіозв’язку повідомити про пожежу диспетчера найближчого порту та пожежно-рятувальну службу.
Крок 2. Повідомити про пожежу екіпаж і пасажирів. Знайти та вивести із задимлених приміщень всіх людей на палубу та перевірити їх наявність. Слід врахувати, що пасажири (насамперед діти) внаслідок переляку можуть ховатися від пожежі в шафах, рундуках, коморах, гальюнах, під ліжками та столами тощо.
УВАГА! Залишати задимлене приміщення слід поповзом або рачки, оскільки дим піднімається догори. Органи дихання при цьому слід захистити респіратором або зволоженою тканиною.
Крок 3. Зупинити судно, щоб не дати зустрічному потоку повітря роздмухати полум’я. Якщо пожежа на яхті виникла на стоянці в порту, гавані, марині, негайно вивести судно на вільну воду, щоб вогонь не перекинувся на сусідні судна або на причал.
Крок 4. Почати гасити пожежу за допомогою забортної води, вогнегасників, кошми та піску.
УВАГА! Гасити електроустановки водою або за допомоги водо-пінного вогнегасника ЗАБОРОНЕНО!
Крок 5. За неможливості приборкати вогонь капітан або особа, яка його замінює, оголошує тривогу та організовує евакуацію з яхти екіпажу і пасажирів на човні, рятувальному плоті або в рятувальних жилетах, що відповідають вимогам SOLAS, за борт.
Текст: Сергій ПОНОМАРЬОВ
Фото: з архіву журналу
