Пожежа на яхті – як уникнути

share on:

Яхти, і вітрильні, і моторні, призначені для прогулянок, перегонів і мандрівок. Зазвичай вони є малими суднами. Згідно з національною та міжнародною класифікацією такими суднами визначені плавзасоби довжиною до 24 м.

Вимоги пожежної безпеки до малих суден встановлено нормативно- правовими документами, затвердженими Регістром судноплавства України, які за необхідності можна придбати в офісі Регістра за адресою: м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 10.

Рекомендації, подані в цій статті, продиктовані здебільшого 50-річним досвідом автора в експлуатації невеликих вітрильних яхт, а також здоровим глуздом.

Під час плавання слід пам’ятати, що одним із ризиків для екіпа­жу та пасажирів яхти є пожеж­на небезпека. Полягає вона в тому, що мале судно (і не лише з дерева) може внаслідок пожежі загинути від вогню буквально за лічені хвилини разом із людьми. Незначна вогнестійкість конструкцій малого судна, обмежений простір його приміщень, вузькі прохо­ди, круті східці значно ускладнюють евакуацію та інші дії людей у разі по­жежі.

На жаль, значна частина судновласників, капітанів і екіпажів схиль­на ігнорувати ризик пожежі – одні внаслідок необізнаності, інші через власну самовпевненість. Між тим во­гонь жертв не розбирає, і у випадку пожежі яхту може не врятувати навіть необмежена кількість води за бортом…

ПОЖЕЖА: УМОВИ ВИНИКНЕННЯ

Пожежа — це неконтрольоване го­ріння речовини або матеріалу. Для її виникнення необхідна наявність трьох факторів:

  • горючого матеріалу;
  • окислювача;
  • ініціатора займання.

З роллю окислювача чудово впора­ється кисень атмосферного повітря. Особливістю пожежі на судні є роль вітру та зустрічного потоку повітря на ходу, які обидва роздмухують горіння.

Горючого матеріалу на яхті теж не бракує. До нього належать:

  • конструкції корпусу;
  • суднові меблі;
  • опорядження;
  • елементи обладнання та інженерних мереж;
  • системи тепло- та звукоізоляції;
  • блоки плавучості;
  • вітрила;
  • такелунок;
  • пальне двигуна і сам двигун;
  • харчові жири на камбузі;
  • лакофарбові матеріали;
  • боцманське майно;
  • постільна білизна;
  • одяг екіпажу та пасажирів тощо.

Особливо пожежовибухонебезпеч­ними об’єктами на яхті є паливні баки та газобалонне обладнання камбуза, а отже, й скупчення випарів пального і газу у відсіках.

Ініціатором займання можуть стати:

  • непогашена цигарка чи сірник;
  • вогонь камбузної плити;
  • іскра від електрообладнання;
  • іскра від удару металевим інстру­ментом;
  • перегрітий випускний колектор дви­гуна;
  • блискавка;
  • навіть сонячний промінь, сфокусова­ний скляною пляшкою.

Останнім часом набір пожежних ри­зиків для яхти поповнився також фак­тором наявності на борту під час круїзу або й у гавані пасажирів, цілком байдужих до вимог пожежної безпеки. А внаслідок зловживання алкоголем пасажирами прогулянкового судна цей ризик може стати критичним для яхти та людей на її борту.

ПОЖЕЖА: ФАКТОРИ УРАЖЕННЯ

Пересічна людина на запитання про пожежні ризики, не замислюючись, відповість: мовляв, можна згоріти.

Проте висока температура від го­ріння не є найбільш небезпечним фактором ураження. Значно серйоз­нішою є небезпека отруєння продук­тами горіння. Наприклад, пінопласт сендвичевої обшивки, блоків плаву­чості або рятувального круга при го­рінні виділяє пари синильної кисло­ти. Досить людині вдихнути ці пари лише один раз – і летальний наслідок гарантовано. Нічим не кращі продук­ти горіння поролонових матраців на ліжках або ПХВ-панелей оздоблення каюти.

Варто додати також небезпеку обру­шення від пожежі конструкцій корпусу яхти та травмування ними людей на борту. Не слід забувати, що внаслідок руйнування піл час пожежі суднових електроприладів люди на борту мо­жуть отримати електротравму.

ЯК ЗАПОБІГТИ ПОЖЕЖІ

Насамперед слід нагадати про те, що як міжнародне морське право, так і національне законодавство поклада­ють відповідальність за пожежну без­пеку малого судна на судновласника та капітана. Отже, ці особи ЗОБОВ’ЯЗАНІ вжити заходів щодо запобігання поже­жам на борту, забезпечення живучості судна та рятування людей у випадку пожежі.

Ці заходи можна розділити на:

  • конструкційні;
  • організаційні;
  • експлуатаційні.

До конструкційних заходів нале­жать такі:

  1. Виділення моторного відсіку та кам­бузу пожежними переділками.
  2. Влаштування легкоскидних кришок люків, ілюмінаторів для виходу вибу­хової хвилі під час можливого вибуху.
  3. Обладнання судна надійною систе­мою грозозахисту із заземленням щогли на металевий кіль, а елементів стоячого такелунку – на металеві лан­цюги, занурені у воду під час грози.
  4. Захист підволоку каюти над камбуз­ною плитою протипожежною ізоля­цією. Раніше для цього застосову­вали азбестовий лист, проте через канцерогенні властивості азбесто­вого пилу таку ізоляцію тепер вико­нують металевим листом на термо­ізольованому шарі.
  5. Забезпечення кожного приміщення судна двома зручними виходами для швидкої евакуації людей на випадок пожежі, навіть у темряві.
  6. Обладнання виходу з борту вихлоп­ної труби двигуна іскрогасником або спрямування труби вниз до води.
  7. Забезпечення ефективної вентиля­ції всіх приміщень судна, насампе­ред, моторного відсіку та камбузу.
  8. 1 Оздоблення приміщень судна ма­теріалами з низькою горючістю та димоутворювальною здатністю.
  9. 1 Покриття або просочування дерев’яних конструкцій судна ан­типіреновим складом.
  10. Улаштування на судні електропро­водки на горючих поверхнях лише на вогнестійкій прокладці.
  11. Встановлення на паливопроводах і газопроводах відсічних кранів, ви­несених за межі відповідно моторного відсіку та камбузу.
  12. Виконання газопроводу довжиною понад 2 м тільки з металевої трубки.
  13. Розміщення газових балонів у від­сіках, шафах або рундуках, герме­тично відокремлених від кают з обладнанням у цих відсіках венти­ляційних отворів вгорі для надходження повітря та внизу для виті­кання газу безпосередньо за межі судна.
  14. Розташування головного розпо­дільчого щита (ГРЩ) поблизу го­ловного східного трапу.
  15. Встановлення на ГРЩ загально­го рубильника для швидкого зне­струмлення всього судна.
  16. Забезпечення можливості аварій­ного затоплення камбузного або моторного відсіків у разі пожежі.
  17. Встановлення пожежної помпи для гасіння пожежі забортною водою.
  18. 1 Встановлення системи пожежної сигналізації з датчиками диму в приміщеннях яхти та виведенням сигналу на пульт управління.

Організаційні заходи об’єднуються в протипожежний режим, який вста­новлюється та підтримується на судні.

До заходів протипожежного режи­му належать такі.

  1. Призначення за розпорядженням судновласника або капітана особи, відповідальної за протипожежний стан судна. Зазвичай таким відпо­відальним призначається помічник капітана або боцман. Запис про це призначення з підписами капітана та призначеної особи вноситься до суднового журналу.
  2. Проведення відповідальною особою періодичних профілактичних огля­дів судна та його систем з метою ви­явлення та усунення пожежних ри­зиків.
  3. Встановлення на малому судні режи­му куріння. Мій 30-річний досвід ка­пітана вітрильної яхти свідчить про необхідність повної заборони курін­ня на борту вітрильних суден довжи­ною до 10 м. На яхтах довжиною 10 – 24 м слід обладнати на кормі місце для куріння з попільницею з него­рючого матеріалу, вогнегасником і запасом води в пожежній ємності.

Найкраще ж взагалі заборонити на борту користування будь-яким відкри­тим вогнем – сірниками, запальнич­ками, свічками, мангалами, грилями, хлопавками, бенгальськими вогнями, петардами, феєрверками тощо.

Також доцільно встановити на яхті «сухий закон», насамперед, на прогу­лянкових яхтах з ненавченими паса­жирами.

  1. Проведення перед початком прогу­лянки протипожежного інструкта­жу для пасажирів під підпис у судно­вому журналі. Як показує практика, такий простий захід здатний значно знизити рівень «пасажирської не­безпеки» на борту, а в разі нещасно­го випадку може навіть відвести від капітана загрозу кримінальної від­повідальності.
  2. Розробка розкладу дій екіпажу за по­жежною тривогою.
  3. Періодичне проведення тренувань для екіпажу за пожежною тривогою.

Експлуатаційні протипожежні захо­ди передбачають таке:

  1. Постійний контроль цілості ізоляції та відсутності іскріння електросило­вої апаратури та арматури.
  2. Від’єднання акумуляторів від судно­вої мережі у випадку залишення ях­ти екіпажем на стоянці.
  3. Зберігання на судні використаного обтирального матеріалу в закри­тій металевій скрині та утилізація його на березі за першої можли­вості.
  4. Контроль герметичності паливопро­водів і газопроводів щодо витікання пального та витоку газу.

УВАГА! Застосування відкритого вогню для перевірки герметичності суднових паливо- та газопроводів ЗАБОРОНЕНО!

  1. 1 Зберігання ключів від усіх примі­щень на судні на загальному щитку біля головного трапа.
  2. 1 Регулярне провітрювання всіх суд­нових приміщень.
  3. 1 Перекриття відсічних кранів на паливо- та газопроводах після вимкнення двигуна і камбузної плити.
  4. 1 Контроль за відсутністю легкозай­мистих предметів (ганчір’я) на ви­хлопному колекторі двигуна.
  5. 1 Унеможливлення доступу пасажи­рів до моторного та акумулятор­ного відсіків, камбузного газового обладнання, ГРЩ і комори з вогне­небезпечними матеріалами.
  6. Утримання суднових шляхів ева­куації у вільному стані. Забороня­ється захаращувати коридори, тра­пи, проходи й виходи будь-якими предметами та ставити на кришки вихідних люків вантаж, рятуваль­ні засоби тощо. Замки та засуви на дверях житлових приміщень судна мають бути справними та вільно відчинятися.

ОРІЄНТОВНИЙ НАБІР ПРОТИПОЖЕЖНОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ МАЛОГО СУДНА

Вогнегасники. Як показує суднова практика, на яхті довжиною до 12 м доцільно мати два вогнегасники – по одному біля двигуна та на камбузі. На кожні наступні 2 метри довжини суд­на доцільно додавати по одному вог­негаснику. На судні довжиною до 6 м достатньо одного вогнегасника. Най­кращий тип вогнегасника для яхти по­рошковий.

Вогнегасник слід розмістити в зруч­ному місці (найкраще на судновій пе­реділці на рівні грудей), але таким чи­ном, щоб він не зменшував габаритів шляху евакуації.

Слід пам’ятати, що вогнегасник по­требує періодичного обслуговування згідно з паспортними вимогами, а та­кож захисту від прямих сонячних про­менів.

УВАГА! Вміти користуватися вогнегасником повинен кожен член екіпажу судна! Навчитися цього екіпаж може в найближчій до яхт-клубу пожежній частині за попередньою домовленістю й на безоплатній основі. Проведення таких навчань належить до функціональних обов’язків персоналу пожежних частин.

Пожежна кошма. Це шмат цупкої бавовняної тканини, брезентової або наметової, для накриття осередку займання та припинення горіння завдяки зупиненню надходження повітря. Орі­єнтовний розмір кошми може стано­вити 1×1 м для судна до 10 м довжи­ною та 1,5×1,5 м – для судна довжиною 10 – 24 м. Для підвищення протипо­жежних якостей тканину кошми слід вкрити шаром рідкого скла або силі­катного клею та просушити. Зберігати кошму найкраще змотаною в рулон у спеціальному чохлі або футлярі.

Пожежні відра ємністю 7 – 10 літрів. Найкраще для гасіння займання підходять металеві відра. Для забору забортної води кожне відро повинно мати на ручці міцну мотузку довжи­ною півтора метра, надійно прикріпле­ну до ручки. На яхті довжиною до 7 м достатньо одного відра. На кожні три метри більшої довжини яхти рекомен­дую додавати одне відро.

Пожежна сокирка для руйнування палаючих конструкцій судна. На яхті довжиною до 12 м достатньо однієї со­кирки.

Скриня з піском розмірами приблизно 0,5×0,5×0,5 м і совком (для яхт довжиною 15 – 24 м) для гасіння неве­ликих займань і присипання розлито­го пального.

На яхті довжиною 15 – 24 м бажа­но мати ізолювальний протигаз (може підійти акваланг або шахтний саморя­тувальний дихальний прилад) для за­хисту органів дихання при гасінні по­жежі. Балон цього приладу має бути постійно заправлений киснем або по­вітрям.

АЛГОРИТМ ДІЙ ПРИ ПОЖЕЖІ НА МАЛОМУ СУДНІ

Крок 1. За допомогою засобів мо­більного та радіозв’язку повідоми­ти про пожежу диспетчера найближ­чого порту та пожежно-рятувальну службу.

Крок 2. Повідомити про пожежу екіпаж і пасажирів. Знайти та вивести із задимлених приміщень всіх людей на палубу та перевірити їх наявність. Слід врахувати, що пасажири (насам­перед діти) внаслідок переляку мо­жуть ховатися від пожежі в шафах, рундуках, коморах, гальюнах, під ліж­ками та столами тощо.

УВАГА! Залишати задимлене приміщення слід поповзом або рачки, оскільки дим піднімається догори. Органи дихання при цьому слід захистити респіратором або зволоженою тканиною.

Крок 3. Зупинити судно, щоб не дати зустрічному потоку повітря роздмухати полум’я. Якщо пожежа на яхті виникла на стоянці в пор­ту, гавані, марині, негайно вивести судно на вільну воду, щоб вогонь не перекинувся на сусідні судна або на причал.

Крок 4. Почати гасити пожежу за допомогою забортної води, вогнегас­ників, кошми та піску.

УВАГА! Гасити електроустановки водою або за допомоги водо-пінного вогнегасника ЗАБОРОНЕНО!

Крок 5. За неможливості приборка­ти вогонь капітан або особа, яка його замінює, оголошує тривогу та органі­зовує евакуацію з яхти екіпажу і паса­жирів на човні, рятувальному плоті або в рятувальних жилетах, що відпо­відають вимогам SOLAS, за борт.


Текст:  Сергій ПОНОМАРЬОВ
Фото: з архіву журналу

Leave a Response