Виклик традиціям: Невен Баран про «Кубок Гетьмана» та вітрильництво в Україні

share on:

neven_01Головним суддею трьох останніх регат на Кубок Гетьмана є Невен Баран з Хорватії. Міжнародний суддя та ампайєр, за плечима якого робота на Олімпійських іграх та регаті на Кубок Америки, став частим гостем у Києві протягом двох останніх років. Ми поспілкувалися з Невеном про організаційний рівень вітрильних змагань в Україні та перспективи їх розвитку.

Як Ви стали міжнародним суддею та ампайєром?

Я займаюсь суддівством на міжна­родному рівні з 1996 р. Почав працю­вати у цій сфері вітрильного спорту після завершення своєї перегонової та тренерської кар’єри. Мені пощасти­ло працювати пліч-о-пліч з багатьма відомими фахівцями: я був суддею на Олімпійських іграх п’ять разів і двічі працював ампайєром на регаті на «Ку­бок Америки».

Різниця між суддею та ампайєром полягає в тому, що перші працюють з протестами після перегонів, а дру­гі вирішують усі спірні моменти під час перегонів, моментально. Учасники змагань піднімають спеціально вста­новлені прапори, якщо вважають, що суперник порушив правила, ампайєр, який весь час знаходиться біля них, приймає рішення, чи дійсно було пору­шення чи ні. Таким чином, після того, як учасники перетинають фінішний ствір, результати вже не корегують­ся суддями. Суддівська система більше пов’язана з перегонами флоту, у той час як ампайєри частіше працюють на матчевих гонках.

Регата на «Кубок Гетьмана» вперше пройшла у форматі матч- рейсу в 2014 р. Тоді перегони проходили в Чорногорії. Ви працювали на тій регаті?

Так, мені пощастило бути запроше­ним та очолити команду ампайєрів, яка працювала на першій матчевій ре­гаті на «Кубок Гетьмана». Це були ці­каві перегони і виклик для мене. Я завжди люблю працювати з новими проектами і тодішній «Кубок Гетьма­на» був одним із них. Наступного, 2015 року, регата вперше пройшла у фор­мі матч-рейсу вже в Україні, до того ж мала у своїй програмі ще й соціальну благодійну складову. Це, знову ж таки, було чимось новим для мене. Окрім то­го, минулого року під час проведення регати я вперше відвідав Україну. Ска­жу відверто, я залишився дуже задово­лений рівнем вітрильництва в Україні. Знаєте, буває так, що ви нічого не зна­єте про якусь країну в певному аспекті, але потім, коли бачите все на власні очі, розумієте, що побачене перевищило всі ваші очікування. Саме таким було моє враження від рівня вітрильництва в Україні. Цьогорічна регата на «Кубок Гетьмана» це підтвердила. Як ви зна­єте, на ній у кожному екіпажеві, неза­лежно від країни походження, був один матрос – представник України. Усі шкі­пери, які прибули з різних куточків Європи, підтвердили, що рівень укра­їнських яхтсменів був дуже високий. Вони були задоволені матросами-укра­їнцями. Така оцінка дуже підбадьорює.

Цього року регата на «Кубок Гетьмана» стала частиною світового чемпіонату в матчевих перегонах?

Так, це правда. Вона увійшла до сис­теми світового рейтингу ІСАФ. Після всього трьох років проведення у фор­мі матч-рейсу вона досягла рівня дру­гого грейду. Високий рівень регати підтверджує те, що всі екіпажі, які бу­ли претендентами на завоювання Куб­ку, входять до кращих 50 світового рейтингу. І це лише перша дійсно між­народна регата на «Кубок Гетьмана»! Думаю, що це дуже великий здобуток. Як головний ампайєр я надам офіцій­ний звіт з регати до ІСАФ, і її результа­ти будуть включені до підрахунку очок світового рейтингу. У звіті я, звичайно, вкажу і те, що за змаганнями постій­но спостерігало декілька тисяч гля­дачів. Це дуже важливо. У світі не так багато регат, які можуть запропонува­ти глядачам постійний огляд аквато­рії змагань. А це, в свою, чергу, є одним із завдань міжнародної вітрильниць­кої спільноти – популяризація нашого виду спорту. Тому я можу лише приві­тати організаторів «Кубку Гетьмана» з тим, що їм вдалося досягти такої по­тужної підтримки глядачів. Ще однією перевагою цьогорічного «Кубку Геть­мана» було постійне коментування пе­ребігу регати професійним яхтсменом. Це теж не так часто відбувається у сві­ті. Ігор Акіменко провів чудову роботу як коментатор.

Думаю, що матчеві перегони іде­ально підходять для популяризації вітрильного спорту саме через вико­ристання системи ампайєрів, адже той екіпаж, який швидше перетинає фініш­ний ствір, і є переможцем. Глядачам, особливо тим, хто вперше спостерігає за вітрильницькими перегонами, лег­ше зрозуміти такі результати.

neven_05

Для Вас це вже третій «Кубок Гетьмана». Чи можете Ви порівняти регати 2014, 2015 і 2016 рр.?

Я знаю, що ця регата дуже важли­ва для вітрильницького загалу України. Вона має давні традиції, але, на мою думку, вона повинна відповіда­ти сучасним викликам, бажанням яхтсменів. Матчеві перегони – це один з варіантів таких викликів.

За ці три роки, які я працюю на ній, нам вдалося багато чого досягти. У цьогорічній регаті сильно виріс рівень учасників та організаторів. У зв’язку з цим я би хотів, у першу чергу, відміти­ти внесок Родіона Луки в розвиток ре­гати. Не думаю, що без нього нам би вдалося зробити щось подібне. Роді­он – спортсмен найвищого рівня, сріб­ний олімпійський призер, він сам чи не найкраще розуміє вітрильний спорт. Ми б не змогли знайти кращого голо­ву перегонового комітету. Це ще один аспект, який виділяє «Кубок Гетьма­на» – не часто в перегоновому коміте­ті працюють олімпійські медалісти.

Якщо порівнювати регату 2016 р. з минулорічною, то, на мою думку, по­ставивши попередній регаті умовний рейтинг у сто балів, цьогорічна вже на­биратиме кілька тисяч.

Приблизно за місяць до основної регати Ви працювали ампайєром на «Міні-кубку Гетьмана» – регаті радіокерованих яхт. Це був перший раз, коли Вам довелося судити перегони радіояхт?

Ні-ні, я займаюся суддівством усіх вітрильних перегонів (сміється). Та­кі перегони проходять за правилами, ідентичними перегонам «великих» яхт. Є невеликі нюанси, які пов’язані з кон­струкцією радіокерованих яхт, але усі принципи такі самі, як і в будь-яких ін­ших вітрильницьких перегонах. Пере­гони «Міні-кубок Гетьмана» були дуже цікавими, знову ж таки, тому що вони пройшли для глядачів: багато людей спостерігало за ними, також працював коментатор, були проведені майстер- класи з керування радіокерованими яхтами. Дуже вдалий формат.

neven_02

Кожен Ваш приїзд в Україну супроводжується проведенням семінарів та майстер-класів для суддів. Як Ви оцінюєте рівень місцевих суддів?

Вони дуже швидко навчаються – на сьогодні це головне. Окрім того, усі за спиною мають хорошу спортив­ну кар’єру, тож розуміють усі тонкощі вітрильницьких перегонів. Думаю, що багато місцевих суддів можуть працю­вати на міжнародних регатах найви­щого рівня.

neven_03

Перспективи проведення в Україні інших міжнародних вітрильницьких регат?

В Україні потрібно намагатися про­водити міжнародні змагання різного рівня і формату. Наприклад, командні перегони. Думаю, в Києві є всі переду­мови для їх успішного проведення.

На жаль, мені поки що не довелося побувати за межами Києва та Вишгоро­да. Я не знаю можливостей акваторій інших українських центрів вітрильни­цтва. Минулого року я працював на ре­гаті Skyline Trophy, яка проходила на Київському водосховищі. Там я зрозу­мів, наскільки велику роботу ви прово­дите щодо залучення молоді до спорту. Це також дуже важливо.

Звичайно одним із завдань є розви­ток «Кубку Гетьмана». Наступну рега­ту потрібно проводити на ще вищому рівні – першого грейду. Такі регати вже є частиною World Match Racing Tour, матчевих перегонів на катама­ранах-монотипах класу М32. Я думаю, що цьогорічною регатою ми проде­монстрували очільникам World Match Racing Tour та ІСАФ, що маємо змогу проводити міжнародні перегони на ви­сокому рівні тут, у Києві.


Текст: Єгор Поліщук, фото автора